Валентина Семеняк

Валентина Семеняк

журналіст, фотохудожниця, письменниця

Метроном її Душі налаштований на справедливість, честь і відданість справі

08.11.2017 18:43   Джерело: TeNews
Автор : Валентина Семеняк

Коли на засідання літературного об’єднання, яке працює при  обласній Тернопільській організації НСПУ приходить Тетяна Дігай (а приходить вона частенько), всі розуміють – «халяви» не буде. І тоді всі внутрішньо налаштовуються на серйозний майстер-клас і почуваються студентами. Затамувавши подих, чекають на вердикт від професійного літературного критика. Однак принагідно хочу зауважити, що тим початківцям, хто у свій час отримував поради і настанови від п.Тетяни, насправді, пощастило. Бо літературна стезя, а особливо поетична, потребує неймовірних зусиль і праці не тільки над собою (читання інших, інтелектуальні напрацювання), а й це, в першу чергу, невтомна і повсякденна копітка робота над кожним написаним словом. Бо написати можна що завгодно, то не штука. Але як написати таке, щоб воно відгукнулось у серці читача сонцесяйною радістю і викликало натхненну жагу до життя на позитивній хвилі. При тім чесно зізнаюсь, що не всі маститі й відомі серед «красного» письменства поспішають ділитися досвідом і секретами творчої кухні, а тим паче – свого успіху.

null
Фото: Валентина Семеняк

А тепер – про музику. До чого тут це, може зауважити  кмітливий читач, якщо мова – про поезію? Особисто для мене музика і поезія живуть на одній енергетичній хвилі звучання. Тому не здивувалась, коли у свій час дізналась, що Тетяна Дігай за фахом викладач фортепіано. Не дивуйтесь, але саме цей факт допоміг мені зрозуміти неймовірну «пристрасть» цієї творчої особистості до… написання рецензій на твори інших. Погодьтесь, щоб написати добротну рецензію (з глибокою аналітикою), треба добре пройтися сторінками тексту, всотавши в себе кожну думку, речення, слово, а ще ж серед цього всього вирізнити особливі стилістичні або лексичні перлини, та й не тільки. «Звільнення» осягнутого відбувається через слово на папері. Тому й не дивно, що поетеса стала переможницею конкурсу рецензій «Книга року Бі-Бі-Сі-2007)» ще десять років тому. Згодом нова переможна сходинка у номінації «літературна критика і публіцистика» у 2009-ому у журналі «Літературний Тернопіль».  А ще п.Тетяна дипломант конкурсів порталу «Буквоїд» знову ж таки у номінації «Літературна критика» три роки поспіль 2009-2011.

null
Фото: Валентина Семеняк

У її творчому куферку окрім поетичних книг («Корона Афродіти», «Тетянин день», «Удвох із тишею», «Імпровізації») є й інші. Це книги із її рецензіями: "Книжкові імпресії", "Кубік рубіка", "Метроном", "Дзеркало", "Післямова". І зовсім новенька, яка ще пахне поліграфічним друком тернопільського видавництва «Терно-граф» – "Час дефіле", яка з’явилась у новітній серії під емблемою «Тернопільська обласна організація . Національна спілка письменників України». (Ідея серії  очільника спілки Олександра Смика). У виданні зібрані рецензії та відгуки на твори сучасної української поезії та прози упродовж 2012-2015 років. Рецензії написані фахово й професійно. Це справжня знахідка для, наприклад, майбутніх журналістів чи філологів, де студіюється предмет «Літературної критики». У цій книзі знайомимось з відомими і не дуже творчими іменами – нашими сучасниками. Серед них Анна Багряна, Юлія Мусаковська, Люба Лазука, Терезія Мора (переклад з німецької Христини Назаркевич), Сергій Пантюк, Любко Дереш, Сергій Жадан, Ірина Шувалова, Василь Карп’юк, Володимир Кравчук, Богдан Мельничук, Володимир Даниленко, Сергій Лазо, Таня Малярчук, Володимир Дячун, Наталя Пасічник, Ліля Мусіхіна, Олександр Смик та інші. Багатобарв’я імен і прізвищ нагадує дивовижний квітковий осінній букет. І як тут не погодитися із авторкою про те, що «Поет – не людина вчинку, він – людина слова. Слово є вчинком поета. На поетичній клумбі України квітнуть усі квіти, прецінь явного претендента на роль генія, на мою думку, нема. Та менше з тим! На роль лідера може з повним правом претендувати сама пані Поезія, як незалежний свідок історії, як колосальний прискорювач свідомості, мислення, бо, власне, поезію неможливо спростувати – вона ні на чому не наполягає. Її справа – відкриття, кожен випадок, і кожен акт пізнання для неї – приватний, індивідуальний. Поезія самодостатня й тому переконлива».  

Слово письменниці Тетяни Дігай завжди виважене і влучне, як добірне зерно навесні. Метроном її Душі налаштований на справедливість, честь і відданість справі. Вона завжди скрізь на передовій спілчанських заходів.


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу [email protected] Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: TeNews   345