Як вiдбувалася одна з найбiльших акцiй у свiтi та яке значення вона мала в iсторiї становлення української держави, Суспiльне дiзналося в одного з органiзаторiв та учасникiв дiйства, народного депутата України I й II скликань Степана Волковецького.

Степан Волковецький розповiдає, що абсолютно не випадковим є те, що "ланцюг соборностi" почався саме з Iвано-Франкiвська, адже 22 сiчня 1919 року вiдбувся Акт злуки ЗУНР i УНР, тодi уряд ЗУНР перебував якраз у Народному домi.

Понад чотири мiльйони людей взяли участь у дiйствi.

"Хочу сказати, що був небачений ентузiазм. Такого ентузiазму я щось собi не пригадую з тих часiв, який був тодi на початку 90 року — у всякому разi на початку проведення "Ланцюга єдностi", - каже Степан Волковецький.

Автором iдеї акцiї був голова секретарiату Народного руху України Михайло Горинь.

Вiдповiдальнiсть за захiд в областi несла Крайова рада, її очолював Микола Яковина. Степан Волковецький тодi був його заступником. Рада повинна була розподiляти вiдповiдальних за рiзнi вiдтинки "ланцюга". Серед них були активiсти — Богдан Борович, Петро Арсенич, Олег Вiвчаренко, також активiсти Руху, Товариства української мови iменi Тараса Шевченка i Гельсiнської спiлки.

"Ланцюг" завдовжки понад 770 кiлометрiв об'єднав Iвано-Франкiвськ, Львiв, Рiвне, Луцьк, Житомир, Київ, Донецьк.

"Фактично, це був перший Майдан. Чому Майдан? Тому що в кожному населеному пунктi проходили вiча. Пригадую, я був вiдповiдальним за Долинський район.

Там бiля пам'ятника Шевченковi була панахида i народне вiче, де говорилося про злочини комунiстичної системи, про голодомори, Чорнобиль.

Ну i це надихало людей, це створювало враження, що ми повиннi бути незалежною державою, i це був серйозний крок до незалежностi країни. З iншого боку, це був спосiб об’єднання всiх демократичних сил", — зазначає Степан Волковецький.

За його словами, "ланцюг соборностi" став символiчним виявом прагнення українцiв до незалежностi.

"Люди виходили iз почуттям обов'язку i з вiдчуттям того, що мали б бути змiни. Вiдчувалося, в повiтрi носилося — має бути якась змiна у державi.

Ми переконалися, що люди справдi хочуть демократичних змiн, i демократичнi змiни нами уявлялися як проголошення державної незалежностi України, що ми зробили за пiвтора року.

Це була акцiя, менi здається, європейського масштабу. Тому що на той час, щоби зiбралися в одному мiсцi й задекларували прагнення до незалежностi — а ця акцiя вiдбувалася пiд синьо-жовтими прапорами — такого масштабу акцiї належать до масштабу європейського, тому що в той час подiбного не вiдбувалося нiде", — наголошує Степан Волковецький.