Благодійний велопробіг "Слідами Галицької Трансверсальної залізниці" на Франківщині
На благодійний спортивно-просвітницький захід запрошують бажаючих.
Автор : Франківський Новинар
22 вересня в Івано-Франківську стартує благодійний спортивно-просвітницький захід, обласний легкоатлетичний велопробіг, по трасі колишньої “Галицької трансверсальної залізної дороги” 1884-1944 рр, що з’єднувала Поділля і Прикарпаття з Європою залізничним сполученням.
Маршрут проходитиме майже до кордону між Івано-Франківською та Тернопільською областями до р. Дністер (село Нижнів), протяжність його становитиме 34 кілометри. Траса велотрейлу походить вздовж залізниці, тобто бездоріжжям, розповідає Правді.іф засновник та організатор велопробігу Дмитро Романишин.
Головна мета заходу – популяризація спорту, здорового способу життя, відновлення залізничного сполучення між Тернопільщиною та Івано-Франківщиною та допомога ЗСУ.
Такий спортивно-просвітницький захід проводять вже п’ять років поспіль. Перший легкоатлетичний пробіг організовували, згадує Дмитро Романишин, ще з Романом Вірастюком у травні 2019 року до Дня Європи.
“Хотіли привернути увагу до відновлення залізничного сполучення між Івано-Франківськом та Тернополем, звернути на це увагу місцевої влади”, – акцентує громадський діяч.
За словами Дмитра Романишина, вже у 2021 році з нагоди 150-ї річниці заснування Галицької залізниці разом із Павлом Клімкіним та Василем Вишиванюком відкрили пам’ятний знак на Дністрі.
“Галицька Трансверсальна залізниця – це була державна 768-км залізниця Австро-Угорщини у коронному краї Галичини від околиць Кракова і Чадця до Гусятина. Нас цікавила гілка цієї залізниці: Станіславів-Гусятин. І ми, відновлюючи цей пам’ятний знак, написали українською, англійською, німецькою, польською та угорською мовами. Тобто згадуючи таким чином ті народності, котрі мали відношення до залізниці”.
У травні цього року вже проводився велопробіг, він був символічний. А вже у ці вихідні, 22 вересня, організатори надіються зробити його масштабнішим. Оскільки, окрім просвітницької та спортивної, ставлять мету благодійну. Планують придбати станцію моторолу, тактичний рюкзак та ніж для активіста та волонтера, а тепер військовослужбовця 78 батальйону, 102 бригади Андрієнка Тараса, який третій місяць воює на передовій.
Стартуватиме велопробіг з Хриплина (поворот з вул. Автоливмашівської на вул. Пресмашівську.
“Станція Хриплинська колись була вузловою. І саме хриплинський міст однією своєю частиною з’єднував Чернівці – Івано-Франківськ, а іншою – вів повз Тернопіль до Гусятина. Однак друга частина його відсутня, це 65 км залізниці від Хриплина до Бучача. Вона потребує капітального відновлення і могла б функціонувати хорошим сполученням Карпат зі столицею, оминаючи Львів”, – пояснює засновник велопробігу .
Організатори закликають долучатись до участі у велопробігу, дотримуючись для безпеки певних умов.
На фініші забезпечать учасників велотрейлу технічною підтримкою, однак трансфер нададуть лише частині учасників.
Умови участі у велопробігу
Кожного охочого долучитись до заходу запрошують зареєструватись попередньо
https://www.facebook.com/…/posts/1492272511445173/…
або в день пробігу.
Вартість реєстрації – 400 грн.
Обов’язковою умовою організатори називають наявність захисного шолома, захисних окулярів та справного велосипеда.
Ліміт учасників 100 осіб , і тільки повнолітні особи.
Нагороджуються всі фінішери пам’ятною медаллю учасника; переможці, які здобули 1-3 місця чол./жін. нагороджуються призами та сувенірами
Організатор – громадська організація СПЦ КАМЕНЯР за підтримки генерального партнера Івано-Франківського національного університету нафти і газу.
Велопробіг відбудеться за підтримки партнерів: «Опілля», Сомбра, Ксенія, Спорт для Всіх, Карпати Колор, MTB BIKE, Роксолана, Івано-Франківська міська рада, ДРЦ «Чубі Бум», піцерія «Virtuoso», косметологія «Fine Line».
Історична довідка
Галицька Трансверсальна залізниця (анг.Galician Transversal Railway) — державна 768-км залізниця Австро-Угорщини у коронному краї Галичини від околиць Кракова і Чадця до Гусятина.
У 1880-х роках австрійський уряд виношував ідею будівництва залізничної лінії через усю Галичину, яка сполучила б околиці Кракова із російським кордоном в районі Гусятина на Тернопільщині. Окрім економічного значення, залізниця мала іще й військово-стратегічне і призначалася для швидкого перекидання військ до російського кордону на випадок війни з імперією Романових.
В межах Галичини велося будівництво ділянки Станіславів – Гусятин, яка мала пройти через Тисменицю, Монастирська, Бучач та Чортків. Загальна довжина лінії складала 144 км.
Уже 1 листопада 1884 року ділянка Галицької Трансверсальної залізниці протяжністю 144 км. була відкрита, нею проїхав перший потяг через Станіслав, Хриплин, Тисменицю, Палагичі, Нижнів, Монастириська, Бучач, Чортків, Копиченці, Гусятин і назад, згодом добудована бічна кінцева гілка до Пусто–Іване на Румунській границі. Залізниця зі Станіслава до Гусятина була першою, побудованою урядом на території Східної Галичини. Будівництво першої гілки Хриплин-Тисмениця розпочалось у 1882 році.
у 1939 році зі Станіслава через Тисменицю до Гусятина курсували вісім пасажирських потягів на добу, чотири в одну сторону, а чотири — в зворотному напрямі. Проходив ще й місцевий потяг Станіслав-Тлумач окремою гілкою.
У 1944 році німці, відступаючи з нашої землі, зруйнували залізничне полотно. Пізніше самі жителі розібрали її залишки. Колію не відновлено до сьогодні. Гілка перервана із Хриплина до Бучача, не вистачає 70 км. полотна. Найбільшою перешкодою у відновленні функціонування цієї залізниці є відбудова залізничного моста на Дністрі.
Побудована гілка залізниці Станіслав-Гусятин разом з мостами та всією інфраструктурою за два роки 1882-1884, подиву гідна титанічна праця будівничих. Залізниця була тим сполучником , що з’єднував українські землі з Європою.
Колишні залізничні вокзали які існували на маршруті пробігу або поблизу нього: Тисмениця, Палагичі-Тлумач, Олешів, Нижнів.
Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу ifnews.org.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: ПравдаІФ