З давнiх-давен Рiздво для гуцулiв вважається найвеличнiшим святом у роцi. Воно дарувало надiю, вiру у краще та знаменувало початок нового. Про це та традицiї святкування Рiздва на Гуцульщинi читайте у матерiалi. Повiдомляє Iнформатор.

Гуцули до Рiздва готуються заздалегiдь, зокрема, на приготування самих страв та проведення всiх обрядiв потрiбно понад два днi. Бiльшiсть гуцульських родин налiчують вiд 3 i бiльше дiтей, тому матерям треба добряче наготувати страв.

Найперше потрiбно було спекти калачi – кожна ґаздиня мала це вмiти. Для того, щоб калачi вийшли смачними, господинi не можна було сваритись з кимось чи мати поганий настрiй.

Та й взагалi пiд час приготування всiх 12 страв членам родини не можна було сваритись мiж собою. На саме Рiздво гуцули пiд скатертину кладуть отаву (сiно), в лiвому кутi його має бути найбiльше. Пiсля чого стiл можна накривати скатертиною. Калачi та хлiб треба покласти там, де найбiльше сiна.

Потiм другою на стiл кладеться кутя, а решта все в довiльному порядку. Якщо в родинi є парна кiлькiсть дiтей, то дiвчата мали залишатись з матiр’ю вдома та допомагати з приготуваннями. Хлопцi з батьком йшли поратись – годувати свiйських тварин.

На Гуцульщинi заведено, що за святу вечерю можна сiдати тiльки пiсля того, як овечки та всi iншi свiйськi тварини господарiв  будуть нагодованi. На Рiздво особливо важливо побiльше дати їсти вiвцям (найбiльше зелене сiнце), адже Iсус народився в овечих яслах. Вечеряти гуцули сидiли з першою зiркою на небi. Крiм сiна, худобi треба було дати приминду  – це суха пшениця, крихти хлiба та сiль. Все це перемiшують та дiлять на всю худобу.

Коляда 

Пастушки колядувати йшли пiсля вечерi, ранiше це було 6 сiчня, цьогорiч – 24 грудня. Дiвчата одягали хустки, хлопцi корону (якщо йшли в королi), вишиту сорочку та бартку (топiрець), хтось йшов в гуцульському одязi.

Прийнято було, щоб першим з колядою до хати заходив хлопець-чоловiк. Якщо в сiм’ї є хлопець, вiн перший вставав зi столу йшов на вулицю ставав пiд вiкно i колядував. Так i починалось прославлення Христа.

Дорослi колядники (колядницькi партiї) прославляти Христа починали на саме Рiздво. Всi партiї збирались бiля церкви. Молились, цiлували хрест та з колядою на вустах йшли вiд храму помiж хати. За кожною колядницькою партiєю була закрiплена певна кiлькiсть хат. I колядники-посланцi Божi (так на час коляди на Гуцульщинi їх називали) не мали права оминути хоч одну хатину, якби високо, далеко вона не знаходилась.

 Колядували вiд Рiздва до Йордана (вiд 7 сiчня до 19 сiчня) – цього року вiд 25 грудня до 6 сiчня.

У колядницькiй партiї могло бути 12 чоловiкiв (колядникiв) – так, як апостолiв в Iсуса Христа.

Пiд час коляди колядникам не можна було пити горiлку тiльки вино, не можна сваритись з дружиною чи дiвчиною, або з перехожими чи сусiдами. Всi на Рiздво мали жити в мирi та злагодi, пробачити всi образи та попросити вибачення один в одного та в Бога.

Бажаємо вам спокiйних та мирних свят.

Христос Народився!