Ідея такого іконостасу майже одночасно народилась у головах отця Никодима Гуралюка та вишивальника Миколи Симчича.

На Прикарпатті, у  Погінському греко-католицькому монастирі, що на Тисмениччині,  8 січня відзначили 60-річчя Миколи Симчича (на фото), автора єдиного в Україні вишитого  іконостасу, повідомляє ПІК.

Про  мистецьку дивовижу, що знаходиться соборі Погінської Богородиці, ювіляр розповів журналістці ПІК.

Щоби у святині, де знаходиться знана чудотворна ікона Погінської Богородиці, був такий іконостас, вирішили отець Никодим Гуралюк, колишній багаторічний настоятель монастиря та майстер вишивки Микола Симчич майже одночасно.

На фото крайній праворуч – Микола Симчич, а крайній ліворуч – отець Никодим Гуралюк.

«Ми почали говорити про цей мистецько-релігійний проєкт у 2011 році, напередодні мого 50-річчя. Отож ідея та розмова про іконостас стали мені подарунком до дня народження. І тепер, через 10 років, я дякую Богові, що за 6 років я з допомогою інших  людей, зміг втілити цей благородний і великий задум», — пригадує  Микола Симчич.

Робота тривала так: спочатку майстер брав ескіз ікони та на його основі, створював схему та починав вишивати. Допомагали Миколі Симчичу кілька його учениць, бо самотужки осилити великий іконостас  — нереально.

Частину роботи зробив майстер мініатюрної вишивки Валерій Малиновський, а дерев’яне обрамлення з  модрини, черешні, берези, липи, дуба та горіха вирізьбив  Роман Кіндратів, майстер з міста Богородчани.

Частково основою вишитих Миколою Симчичем образів є ікони художників Володимира Сірка та  Олександра Охапкіна.

Іконостас має чітку структуру. У ньому є чотири ряди.

«Перший називається намісний. Його основою є зображення Христа та Богородиці. Образ Христа розміщений справа. Ісус  з книгою, в якій є знаки грецьких літер альфи і омеги, що символізують початок і кінець усього сущого», — пояснює майстер вишивки.

Образ Богородиці — зліва. Пресвята Марія зображена з маленьким Ісусом на руках. Далі, на двох дияконських дверях, що ведуть до святилища, зображення святого Василія Великого та священномученика Йосафата. Другий ряд іконостасу присвячений 12 церковним святам, що пов’язані із життям Богородиці.

«Такий вид вишитих ікон —  новація, бо в інших церквах, на другому ряді іконостасу є лише образи на яких є сцени з життя Христа. Але оскільки Погінський собор присвячений Богоматері, тому так і зробили», — продовжує співрозмовник.

Між першим і другим рядом є образ Таємної Вечері. А на 6 вишитих іконах треть.

Кожен великий образ 1,3 метра заввишки та 60 сантиметрів завширшки, ікони святкового та пророчого рядів мають розмір 40 на 40 сантиметрів.

Для вишивання Микола Симчич використав  більше 350 різних барв та відтінків ниток. Переважно це яскраво і темно жовті, червоні, бордові, сині і голубі кольори. Тло ікон — світло жовте, а на тлі різні геометричні орнаменти.

Освятили іконостас у листопаді 2017 року. Окрім іконостасу, Микола  Симчич вишив для Погінського монастиря  Плащаницю та створив ескізи мозаїки колон святині. Саму мозаїку виконав Валерій Дідорак.

Віряни, що відвідують собор Погінської Богородиці, не намилуються його самобутньо створеним інконостасом.