Як зробити територію, де мешкаєш, привабливою для туристів? Відповідь на це запитання добре знає відомий рівненський краєзнавець, історик та колекціонер Микола Бендюк. З його ініціативи та за підтримки Українського культурного Фонду на території Рівненської, Хмельницької та Волинської областей реалізовано Проєкт «Волинські барбакани»  в рамках партнерської програми «Культура. Туризм. Регіони» Українського Культурного Фонду.

Отже, барбакан - це в’їзна брама до міста чи замку, яка має оборонну передбрамну добудову у вигляді круглої чи квадратної  вежі або муру з брамою. Для того, щоб потрапити у  місто часів князів Острозьких, треба було пройти через дві брами нижньої частини барбакану – зовнішню та внутрішню.

До туристичного маршруту «Волинські барбакани» увійшло 8 об’єктів. Це Старокостянтиніська замкова брама, в Острозі – Татарська та Луцька брами, у Межиричах – Заславська брама, в Дубно – Луцька брама, в Рівному – Острозька брама, в Олиці – Луцька брама та в Луцьку – Замкова брама.

Але родзинка проєкту – це застосування сучасних віртуальних технологій у поєднанні з туристичним маршрутом. Саме «додана реальність» допомагає побачити не лише руїни, але й віртуально спостерігати за тим, наприклад, як князь Острозький в’їжджає до міста Рівне через Острозьку браму після перемоги під Оршею. Для цього варто лише скористатися QR-кодом та завантажити відповідний додаток.

Фото з мережі Інтернет

Таким чином в Україні вперше реалізовано туристичний проект, доповнений віртуальною реальністю, що дає змогу історичним місцям, де зруйновано об’єкти та відсутня інфраструктура, показати їх віртуально, щоб залучити таким чином туристів. Проєкт «Волинські барбакани» підтримав Український культурний фонд,  Державне агентство розвитку туризму України, а реалізовувала компанія «Княжий Острог» спільно з громадськими організаціями «ОстАрт» та «Мануфактура креативних індустрій».

Історії народжують історії. Микола Бендюк розповів, що під час підготовки до презентації проекту «Волинські барбакани» було допущено помилку у слові «барбакани», яке на банері читалося як «барабакани». Організатори посміялися над помилкою, але так виникла історія коня Барабаки, який зараз вештається на сторінках веб-сайту https://barabaka.org/. Власне, на цьому сайті є уся інформація про проєкт «Волинські барбакани». Також на ньому можливо самостійно запланувати туристичний маршрут, аби в реальному світі побачити те, чого не відтворить жодна віртуальна технологія.

Наталя Демедюк, менеджерка з комунікацій проєкту «Волинські барбакани»