Якщо вже зібралися в гуцульське село — до баби, діда, вуйка чи вуйни — то майте на увазі: їсти будете багато, смачно і… святково. Бо гуцульський стіл — то не просто їжа, то ритуал! А щоб не збитися з курсу і не схибити з ложкою — тримайте оце мандрівне меню!
Голубці і барабуля
Коли несуть голубці — не соромтесь! Беріть багато. Вони маленькі, маціцькі, щедро перекладені салом — за такими стравами, кажуть, навіть Франко і Параджанов втрачали дар мови.
Перегляньте також:
- Операція «Буря» у Львові
- Трагедія у Карпатах: турист із Києва загинув, зірвавшись зі снігового карнизу
А от з барабулею (картоплею, себто) не захоплюйтесь — на вас ще глипає холодна ратиця з студенцю…
Студенец
Студенец (холодець для міських) — штука хитра. В теплій хаті він довго не тримається, тож беріть ложку відразу! І сьорбайте акуратно, з петрушечкою та м’ясцем. Тільки не забудьте зморгнути вчасно, бо ґаздиня вже несе…
Кулеша — не бануш!
Кулеша — легка, дієтична, але гуцульська до кістки. Вмочуйте її в смажку, потім у бринзу — і не витирайте губи об рукав! Як казала баба, краще дайте псові облизати…
Білі гриби — знак поваги
Дали білі грибочки — значить, вас чекали. Не скупіться на похвалу: «Файна страва, ґаздине, ой файна!» — і, дивись, вже баночка сушених у наплічнику.
Джинджура — то не іграшка
Карпатський еліксир — корінь на джинджурі — пийте три рази по 50. І ахкайте після кожного ковтка! Але пам’ятайте: після четвертого — мовчіть. Бо як ляпнете шось дурне, то навіть вуйко засоромиться.
Пироги на пару — солодкий фінал
Якщо вам винесли пухкі пироги з маком, вишнею та сметаною — святкуйте! Це віртуозне прощання зі столом. Студенець вже не принесуть. Видихніть. І помалу — або поповзом — рушайте в бік дивана.
Позички і малини
Ці ягоди — для поцілунків. Їжте просто з куща, без рук. Якщо звуть до столу знову — заховайтесь у позички. Вас там і павуки сховають, і курка романтику наведе…
Боришіник і гуслинка — останнє і головне
Боришіник — корж такий. На нього «ні» не кажуть. А до нього — гуслинка, кисле молоко. Але після ягід може погнати… (якщо шо — не на квас біля хати, він святий!).
Карпатська вода — Божа!
Пийте багато. Бо коли хлюпаєш джинджуру, заливаєш кулешу, доїдаєш гриби — то без води ніяк. І знайте: ця вода — не просто вода. Це молитва гір, дух предків і свіжість Чугайстра в одному кухлику.
Приїжджайте до Карпат!
Їжте, пийте, слухайте, дивуйтесь, дякуйте. Бо тут — близько до неба, і прохання про перемогу чути краще. А як не все з’їсте — не біда. Головне — аби в міру всього, з душею і повагою.
©Уляна Маляр,
гуцулка з гумором і кулешою в серці
