Уже з 2027 року українські школи почнуть працювати за новими правилами відповідно до реформи Нової української школи (НУШ).
У перехідний період, що триватиме до 2026 року включно, змін не буде. Проте після цього освітня мережа трансформується відповідно до демографічної ситуації та нових вимог.
Перегляньте також:
- Верховинські рятувальники допомогли чоловікові у горах
- Мовний контроль у школах: освітян перевіряють навіть на перервах
Про те, якими будуть зміни й чому не варто говорити про «масові закриття шкіл», в інтерв’ю розповів директор Департаменту освіти і науки Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віктор Кімакович.
Ліцеї — не всюди. Але школи залишаються
«Візьмімо, до прикладу, уявну школу в містечку Наше. Якщо в ній недостатньо учнів для створення ліцею, вона з 2027 року функціонуватиме як гімназія — з 1 по 9 клас. Але школа не закривається. Вона працюватиме, розвиватиметься й забезпечуватиме якісну освіту. Якщо зросте кількість дітей — громада зможе розширити її знову», — пояснив Кімакович.
На його думку, реформа НУШ не передбачає ліквідацію навчальних закладів, а лише оптимізацію мережі відповідно до демографічної ситуації. У селах, де першачків 90–100 і більше, такі школи не можуть бути закритими.
Що буде з малокомплектними школами
За державним стандартом, повноцінна гімназія (1–9 класи) повинна мати щонайменше 45 учнів — по п’ять на кожен клас. Якщо ж дітей менше, школа не закривається, але й не отримує фінансування з державного бюджету. Утім, громада має право утримувати її за кошти місцевого бюджету або за підтримки донорів.
«Громада сама приймає рішення — зберегти школу, зробити її філією опорного закладу чи тимчасово призупинити діяльність. Це не є питанням “згори”, а завданням місцевої влади», — наголосив Віктор Кімакович.
За його словами, в області наразі є вісім шкіл, які не досягають 45 учнів у 1–9 класах.
Початкова школа має бути поруч з дитиною
«Навіть якщо у сільській початковій школі навчається лише 4–5 учнів — ми наполягаємо, щоб її не закривали. Початкова школа повинна бути доступною й розташованою поруч з домівкою дитини», — зазначив очільник департаменту.
При цьому у школах, де навчається менше учнів, часто знижується якість освіти. За даними міжнародного дослідження PISA, у невеликих колективах гірша академічна успішність через відсутність соціалізації, конкуренції та командної роботи.
«Це не провина вчителя — він може бути чудовим фахівцем. Але самі умови не дають йому розкрити потенціал», — підкреслив Кімакович.
Зміни — поступові
Робота над майбутніми змінами в мережі шкіл вже триває. За словами Віктора Кімаковича, зараз на рівні області детально планують шкільні округи, маршрути підвезення, транспортну логістику та близькість до навчальних закладів. При цьому враховується не лише мапа, а й реальний стан доріг, щоб забезпечити підвезення учнів.
«Ми скликаємо сусідні громади, обговорюємо, куди краще їхати. Наприклад, дорога на мапі є, але шкільний автобус там не проїде. Працюємо буквально по кожній дитині», — розповідає посадовець.
Демографія — визначальний чинник
Падіння народжуваності у 2024 році може мати серйозні наслідки вже через кілька років. В окремих громадах зафіксовано до 50% зменшення кількості новонароджених. Окрім того, близько 12% дітей шкільного віку з Івано-Франківщини нині перебувають за кордоном.
«Звісно, ми маємо надію, що війна завершиться, частина родин повернеться, ситуація зміниться.
Тому зараз активно аналізуємо дані. Остаточне формування мережі буде зрозумілим у 2026 році. Але вже тепер ми готуємося — зважено й ретельно», — запевнив Віктор Кімакович.
