У селі Дорі Яремчанської міської громади, в урочищі Скала, створили унікальний музей-криївку.
Її вдалося організувати в межах проєкту «Повернення в минуле: остання криївка на Яремчанщині», який став переможцем обласного конкурсу проєктів та програм розвитку місцевого самоврядування.
Відтак за кошти обласного та місцевого бюджетів вдалося спорудити криївку, яка чи не удвічі більша від справжньої, але повністю передає побут повстанців. А експонати для неї збирали всією громадою: кожен ділився тим, що залишилося від родичів, які були в підпіллі.
Справжня криївка була викопана в землі, вхід у неї був прихований ліщиновим кущем. Це була своєрідна кімната, де перебували повстанці. Перекриття і стіни були дерев’яними. Повітря поступало через замаскований отвір. Їжу готували на примусі, щоб не видати себе димом. Нафту для примусу зазвичай передавали місцеві жителі.
Крізь криївку проходило джерело, звідки повстанці брали воду. Вояки не виходили з криївки, коли був сніг взимку, щоб не залишити слідів і не видати себе ворогові. Особливістю криївки було те, що в самій скалі продовбане маленьке віконце, через котре можна було спостерігати за всім, що діялося навколо. Нікому навіть не спадало на думку, що тут можуть бути повстанці. Так тривало недовго… Через зраду, одного недільного грудневого ранку 1952 року криївку було оточено великими силами НКВС. Повстанці, побачивши безвихідне становище, вирішили дати відсіч ворогові: загинули троє повстанців Василь Орфенюк – «Чорноморець», Юрко Струк – «Гора» та Микола Дудзяний – «Чорноус»
За спогадами місцевих жителів, у Дорі було аж 11 криївок, а багато місцевих мешканців загинули в боротьбі за незалежну Українську державу. Тому увіковічнення історії боротьби упівців тут є одним із етапів створення цілого туристичного маршруту з інтерактивною частиною.
