У четвер, 2 жовтня, до Відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у селі Старуня завітав єпископ-емерит владика Іриней Білик, канонік Папської базиліки Санта Марія Маджоре в Римі (Італія).
Зустріч і передача реліквії
Владика привіз і урочисто передав для постійного вшанування у Відпустовому центрі безцінну реліквію – частинку Хреста, на якому був розіп’ятий наш Спаситель Ісус Христос. Пише «IfNews» з посиланням на Відпустовий Центр блаженного Симеона Лукача.
Перегляньте також:
- До Старуні привезуть частинку Хреста, на якому розіп’яли Ісуса Христа
- У Старуні освятили храм на честь блаженного священномученика Симеона Лукача
На урочистості зібралося близько двох тисяч вірних. Святкування розпочалося з офіційного прочитання грамоти владики Іринея Білика про передачу реліквії для зберігання та публічного почитання у Відпустовому центрі. Опісля розпочалася Архиєрейська Божественна Літургія.
Проповідь Владики Іринея
Владика Іриней роздумував над таємницею Хреста Господнього та особистих людських хрестів. Зокрема, він розпочав свої слова із вдячності Богові. Він також передав апостольське благословення Святішого Отця Лева XIV для всіх присутніх, з побажанням щедрої Божої благодаті та небесних ласк.
Владика наголосив, що ця святиня прибуває не лише з Риму, а з «самого серця Божої любові», бо саме Хрест є знаком близькості Бога до людини. Він нагадав слова Євангелія:
«Так бо Бог полюбив світ, що дав Свого Єдинородного Сина, щоб кожен, хто вірує, не загинув, але мав життя вічне».
Архиєрей зазначив, що ця подія припала на жовтень – місяць посиленої молитви на вервиці, а також у близькості до свята Покрову Пресвятої Богородиці та Дня захисників і захисниць України.
Він пояснив:
«Це не випадково. Це знак того, що Божа Мати не залишає свій народ. Вона є нашою небесною Покровителькою, яка простягає свій омофор над кожним із нас».
Проповідник звернув увагу на те, що нині, коли воїни стоять на передовій, коли поранені стогнуть від болю, а матері моляться за своїх синів, Покров Богородиці й Хрест Господній ідуть поруч, приносячи надію й силу.
«Бо саме Хрест, – наголосив він, – об’єднує любов і жертву, страждання і перемогу, людський страх і Божу силу».
Єпископ закликав усіх пам’ятати, що війна – це не лише бій тіл, а передусім духовна боротьба. Тому зброєю народу мають бути не тільки армія й військо, але й молитва, піст, добрі діла, прощення й жертовність. У цьому контексті владика звернув увагу, що Господь приходить не в блиску тріумфу, а у тиші страждання.
«У цьому малому фрагменті дерева Він каже нам: “Я з вами. Я вражений і зранений, як і ви. Я терплю з вами. Я не залишив вас і не залишу”».
Він пояснив, що часточка Хреста – це не просто деревина, а знак любові до кінця, престол Царя, який царює не насиллям, а жертвою, міст між землею і небом, двері, якими входить світло воскресіння.
«Ця реліквія каже нам: не бійтеся, не втрачайте надії, – підкреслив владика. – Ми живемо у Ювілейному Році Надії, і тому візьмімо свій хрест і несімо його, як ніс Христос. Моліться, боріться, прощайте і не занепадайте, бо перемога народжується у серці, що довіряє Богові».
Він подякував Богові та Церкві за цей неоціненний дар і побажав, щоб часточка Хреста стала для всіх джерелом сили, утіхи та духовного зцілення, осердям молитовного життя народу.
Завершуючи проповідь, владика сказав:
«Схилімо серця перед Господом і віддаймо Йому наш біль, страх і безнадію. Дозвольмо Йому торкнутися нас Своїм Хрестом, бо саме через Хрест приходить воскресіння. Нехай ця свята реліквія буде знаменом живої надії, що з нами Бог, з нами правда, з нами перемога. І ніщо не похитне народу, який стоїть біля Хреста».
Благословення реліквією
Після Літургії о. Юрій Сидір подякував владиці Іринею за його візит та неоціненний дарунок для всієї спільноти й численних паломників.
У той час паломники спільно молилися Святу Вервицю, адже саме жовтень є місяцем, коли Церква особливо закликає до молитви на вервиці.
Відтепер часточка Хреста Господнього буде зберігатися у підземній базиліці блаженного Симеона Лукача та виставлятиметься до прилюдного вшанування у визначені дні.
