24 червня 2025 року, на території Науково-просвітницького центру Національного природного парку «Гуцульщина» відбулося відкриття Центу гуцульського коня «Гуцулик».
Даний захід приурочено 100-річчю з часу заснування в м. Косів товариства конярів гуцульської породи коней. Центр створено за підтримки Франкфуртського зоологічного товариства в Україні. Пише «IfNews» з посиланням на Косівську районну військову адміністрацію.
Перегляньте також:
- У Косові урочисто відкрили музей історії міста
- У Косові представили нових керівника та заступника відділу поліції
У національному парку “Гуцульщина” кажуть, що це єдина місцева порода коней, яку розводять на території України. Вивели її українці Східних Карпат, гуцули. А перші письмові згадки про породу датовано 1603 роком!
Гуцульський кінь, також відомий як «гуцулик» або «гуцул», – це аборигенна порода свійських коней, що походить з Карпат. Вони відзначаються своєю витривалістю, спокійним характером та пристосованістю до гірських умов, що робить їх ідеальними для використання в складних умовах. До того ж, він легко долає перешкоди (що дуже важливо в горах), досить швидкісний та піддається тренуванню. «Гуцулики» здатні щодня долати 50-60 кілометрів у гірській, лісистій місцевості, при цьому переносячи до 150 кілограмів вантажу. Саме такі коні допомогли збудувати легендарну обсерваторію 1930-их років на горі Піп-Іван.
А також слід зазначити, що карпатські «гуцулики» мають настільки лагідний характер, що рекомендуються для терапевтичного впливу на хворих дітей. Тому їх успішно використовують у гіпотерапії – лікуванні за допомогою коней та їзди верхи, яка у нас належить до нетрадиційних методів лікування.
У відкритті Центу гуцульського коня «Гуцулик» взяли участь голова Косівської районної державної адміністрації – начальник районної військової адміністрації Василь Жмендак, Косівський міський голова Юрій Плосконос, директор департаменту природоохоронної справи Міністерства захисту довкілля Едгар Токар, представники Франкфуртського зоологічного товариства в Україні, лісівники району та гості.
