Обстеження печери вперше провели учасники історико-археологічної експедиції Інституту історії, етнології і археології Карпат Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Експедицію очолили провідні науковці: професор Микола Кугутяка, доцент Борис Хруслов і Михайло Москалюк, фахівець Роман Кобильник за участю краєзнавця Василя Федака. Пише «IfNews»з посиланням на ПНУ.
Перегляньте також:
- У Франківську відкрили дата-центр за кошти ЄС – спрямований допомогти шукати правопорушників
- «У нас просвітницько-каральна експедиція»: операція — деколонізація
Печера розташована в північно-західному куті села, що має назву Раковець-місто, за 80 м від р. Дністра. Вхід до печери з північного заходу, його висота 2,5 м і 1 м ширини. Викуті в скелі вертикальні пази-вруби при вході сягають 2,6 м. Дерев’яні конструкції, що кріпилися в пазах для дверей, перекривали вхід до печери.
Праворуч від входу, на висоті 1,5 м виявлено скельне скульптурне погруддя, очевидно Діви Марії з вінком на голові. Ліворуч на цьому ж рівні викуто зображення, що нагадує ікону Пресвятої Богородиці з Дитям Ісусом. Наскельні зображення могли бути викуті в XVI – XVII ст.
Печера округлої форми має 6 м по лінії схід – захід. Її висота 2,3 м, ширина в центральній частині близько 2,5 м. праворуч від входу велике вікно, шириною 1 м, висотою 1,2 м, яке також перекривалося. У кінці печери видовбано невелике кругле віконце 0,2 м в діаметрі.
У центральній частині печери, яка очевидно відігравала роль каплиці, де відбувалися богослужіння, на лівій стінці виявлено наскальне графічне зображення, яке нагадує Преподобного Онуфрія поруч з левом. Комп’ютерне опрацювання зображення дало змогу виявити ряд хрестів різноманітної конфігурації. За цілим рядом наскальних ознак є підстави вважати, що печера була викута в дохристиянський період, а в середньовіччі освоєна монахами.
Зверху над печерою збереглися фрагменти викладеної з каменю стіни Раковецького замку ХVІІ ст., у каплиці якого перебував чудотворний образ Матері Божої. Згодом він був перенесений до парафіяльного мурованого храму. У часописі «Przyjacel ludu» за 1837 р. в описі Раковецького замку невідомого автора йдеться про те, що:
«З тилу замку над урвищем скелі стояла каплиця з чудовою іконою Непорочної Діви, яку можна побачити і тепер у раковецькій церкві».
Дослідження історії Раковецького монастиря тільки починається і потребує подальшого археографічного й археологічного вивчення.
