Телерадіокомпанія «Надвірна» – одне з провідних медіа Івано-Франківщини, створене на початку Незалежності України, 18 грудня 1991 року. Нині до складу ТРК «Надвірна» входить однойменний телеканал і радіостанція. Про роботу медіа в умовах війни, подолання викликів та плани на майбутнє поспілкувалися з директоркою телерадіокомпанії Іриною Кравець, членкинею НСЖУ, керівницею ГО «Вільна Інформація».
Інтерв’ю з очільницею надвірнянського медіа відбулося в межах інформаційного проєкту Івано-Франківського Центру журналістської солідарності «Локальні медіа в умовах війни».
– Пані Ірино, насамперед вдячна за те, що охоче погодилися на інтерв’ю. Цьогоріч, у грудні, виповниться 34-ри роки з дня заснування ТРК «Надвірна», яка багато років працювала як телекомпанія, а згодом розпочала мовлення і в радіоефірі. Розкажіть, будь-ласка, про це.
– Надвірнянський місцевий інформаційно-розважальний телеканал «Надвірна ТБ» був створений 18 грудня 1991 року. Він належить до комунальної власності Надвірнянської міської ради та Надвірнянської районної ради. 2003-го телеканал об’єднався з проводовим радіо «Синьо-жовта хвиля» під назвою ТРК «Надвірна».
Наше медіа здійснює діяльність у сфері телевізійного та радіомовлення, в сфері проводового електрозв’язку, а також оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність.
ТРК «Надвірна», яка багато років працювала як телекомпанія, має також ліцензію на радіомовлення на хвилях 107.3 та 106.0, відповідно, в селі Стримбі Надвірнянського району та на горі Рокиті в селі Микуличині Яремчанської міської ради.
Наші телеканал і радіостанція охоплюють територію всього Надвірнянського району. Окрім цього, радіохвилі сягають частини населених пунктів Чернівецької області, що межують з Івано-Франківщиною, а також нас чути і в приміському селі Крихівцях Івано-Франківської міської ради.
Принагідно зазначу, що на території Надвірнянського району наше медіа є єдиним оповісником сигналу повітряної тривоги для населення при виникненні надзвичайних ситуацій.
– Як працює телерадіокомпанія в період повномасштабної війни? Чи змінилося щось?
– На посаді керівника телерадіокомпанії «Надвірна» я другий рік поспіль. Тож у контексті Вашого запитання закцентую увагу саме на періоді своєї каденції. Не зважаючи на різні форс-мажорні ситуації, періоди блекаутів, наше медіа працювало і продовжує працювати 24/7. Для забезпечення безперебійного живлення маємо генератор, зарядні станції Eco Flo. Також забезпечені генераторами наші трансляційні вишки.
На початку повномасштабної війни ми транслювали телемарафон «Єдині новини», а вже за місяць повністю перейшли на власний інформаційний продукт. Зізнаюся, було нелегко. Виникла потреба в нових програмах, проєктах. Відповідно до ліцензії – це інформаційні та політичні програми, тематичні випуски, інтерв’ю з гостями в студії, дитячі програми тощо.
Наше медіа працює й у віртуальному просторі. Канал набуває популярності в соціальних мережах на YouTube, Facebook. Саме тут, на наших сторінках, можна знайти інформацію про головні події з життя громади та Надвірнянського району.
Є нові щотижневі програми, які створені вже в період повномасштабної війни. Зокрема, моя авторська програма «З перших уст з Іриною Кравець», у студії якої гостями є військовослужбовці, громадські діячі, голови територіальних громад Надвірнянщини. Тематична передача «Про ТИЛ», в якій беруть участь наші надвірнянці – захисники, котрі воюють на фронті. До етеру, зрозуміло, вони долучаються онлайн через мобільний зв’язок. Також запрошуємо громадських активістів, волонтерів, які працюють у тилу задля допомоги та підтримки наших підрозділів ЗСУ.
У контексті волонтерства хочу відзначити наш колектив. ТРК «Надвірна» торік виступила одним із амбасадорів масштабної благодійної акції «Від нуля до життя», а також кожен із працівників задонатив. За зібрані кошти організатори придбали п’ятдесят квадроциклів для потреб медичної евакуаційної бригади одного з підрозділів ЗСУ.
Ще декілька слів про наш колектив. Нині на ТРК «Надвірна» працює вісім осіб. Один із наших колег, інженер нелінійного монтажу телепрограм Євген Зеленський у перші дні початку повномасштабної війни вступив до лав ЗСУ і мужньо захищав нашу країну. За станом здоров’я Євген демобілізований. Наразі на роботу в рідне медіа не повернувся.
З приємністю хочу згадати багаторічного директора ТРК «Надвірна» Богдана Климковецького, журналіста з великої букви. За свою 30-річну діяльність на нашому медіа він доклав значних зусиль задля становлення і розвитку телерадіокомпанії. Свого часу ми співпрацювали разом.
Зізнаюсь, я дуже пишаюся нашим творчим колективом і вдячна кожному з колег за довіру до мене та всіляку підтримку.
– Як керівника, маю Вас запитати, пані Ірино, чи пройшла ТРК реєстрацію відповідно до нового Закону України «Про медіа»? Що змінилося?
– Статут ТРК «Надвірна» та редакційний статут відповідають вимогам Закону України, який набрав чинності. Зараз працюємо над продовженням ліцензії, а по завершенні війни в нашій країні плануємо подавати документи на перехід із комунального медіа в публічне аудіовізуальне медіа.
Публічні медіа, як це передбачено законодавчо, не будуть підпорядковуватися органам влади, а матимуть свою наглядову раду, яка гарантуватиме незалежність, призначати керівника на конкурсній основі. А місцеві органи самоврядування, які залишаться засновниками місцевих публічних медіа, зобов’язані їх фінансувати. Тобто, в ідеалі держава прагне створити умови для існування місцевих медіа, які працюватимуть для своїх громад. При цьому публічні медіа мають бути цілком незалежними та діяти в інтересах аудиторії.
– Перший день повномасштабного вторгнення окупантів на територію нашої країни – 24 лютого 2022 року. Яким був цей день для колективу телерадіокомпанії?
– Ранок 24 лютого 2022 року залишиться в пам’яті надовго. Таке не забувається, – долучилася до нашої розмови Іванна Осташук, головна редакторка ТРК «Надвірна», членкиня НСЖУ. – Зранку ми всі прийшли на роботу. Не розуміли, що робити, куди йти. Всі були стурбовані. Шокуюча ситуація. Паніки не було, хоча ми бачили черги людей у продуктових магазинах, аптеках. Люди, як мурахи на зиму, запасалися продуктами харчування та ліками. Памʼятаю, ці моменти ми відзняли і поки працювали по вулицях міста, наш колега зібрав свої речі й відправився до військкомату. А дальше колишня директорка нашого медіа сказала всім розходитись та рятуватися, хто як може. Така позиція була дивною і незрозумілою для мене. Оскільки я твердо вирішила – нікуди не поїду, залишуся в Україні та робитиму все необхідне для Перемоги. І почала цю роботу з прийому переселенців, які потребували допомоги. Через два дні я повернулася на роботу і почала готувати новинну інформацію про ситуацію, в районі та нашій громаді. За моїм прикладом прийшли інші колеги. Пригадую, дуже складно було зібрати перевірену, офіційну інформацію – ніхто з влади, представників правоохоронних органів, силових структур не хотів надавати коментарі. Та цей «лід», на щастя, вдалося розтопити. Ми продовжили готувати свій інформаційний продукт і публікувати його в наших соцмережах. Оскільки тоді телебачення переходило з аналога на цифру. Це ще одне випробування, яке випало на долю телерадіокомпанії з початком повномасштабного вторгнення. Одразу зазначу, що ми зіткнулися з певними викликами. Попри те, що ми працюємо на території тилової області, нам, журналістам, у перші місяці повномасштабної війни було небезпечно робити відеозйомки на вулицях рідної Надвірної. Люди сприймали нас агресивно. Дехто навіть намагався розбити нам камеру, бо вважали, що ми, транслюючи відеоматеріали на широкий загал, наражаємо пересічних громадян на небезпеку. Проте, не зважаючи ні на що, працівники нашої телерадіокомпанії професійно виконували свою роботу і своєчасно доносили до мешканців Надвірнянщини потрібну інформацію.
Ми змогли подолати непрості виклики і мені не соромно сьогодні, адже тоді обрала правильну позицію – залишилася вдома, не втекла з рідної країни. Просто робила свою роботу. Закликаю всіх українців повертатися додому та будувати сильну Україну!
– Пані Ірино, як почався Ваш шлях у журналістику? Розкажіть про це.
– Якщо відверто, то я несподівано для себе прийшла в журналістику. За освітою я – економіст-міжнародник. Ще зі шкільних років виявляла зацікавлення до суспільних процесів, літератури, мови. У студентські роки писала різні статті, зокрема, й наукові.
Журналістика почалася з моєї роботи в пресслужбі Надвірнянської міської ради, де я пропрацювала чотири роки. Далі двічі – в квітні 2023-го та серпні 2024-го – призначалася на посаду директора ТРК «Надвірна». Дотепер обіймаю цю посаду.
За цей, доволі короткий, період здобула потрібний досвід роботи журналіста, зокрема, будучи авторкою і ведучою щотижневої програми «З перших уст із Іриною Кравець». Велика вдячність моїм колегам, працівникам нашої телерадіокомпанії за їхні цінні поради та настанови. Ми дружно навчилися робити щось нове: цікаві інформаційні проєкти, тематичні теле- та радіопрограми тощо.
Я дуже люблю свою роботу, люблю спілкуватися з людьми, комунікувати з ними, допомагати. А коли ти бачиш ще й позитивний результат та відчуваєш підтримку з чийогось боку, то хочеться більше робити і творити. У своїй професії намагаюся керуватися принципами, які вважаю основними – чесності, об’єктивності, професійної етики та національної свідомості.
– У теперішній ситуації важко щось планувати. Та все ж таки, поділіться своїми бажаннями.
– Передусім, як і всі українці, з нетерпінням чекаю того щасливого дня, коли ми через наші медіа сповістимо про перемогу у війні і мир в Україні. І ще одне моє бажання – це подальший розвиток і процвітання нашої ТРК «Надвірна». Хочу, щоб наше медіа й надалі активно працювало, вдосконалювалося, модернізовувалося. Розумію – на це потрібен час.
– Пані Ірино, на завершення розмови, що би Ви побажали колегам?
– Головне – вірити в себе, бути ідейним і любити свою роботу. Я завжди кажу і своїм колегам, і друзям – коли людина, яка впевнена в собі, має ідею, то вона буде йти до своєї мети і обов’язково досягне успіху.
– А Ви вважаєте себе успішною людиною?
– Так. Вважаю себе успішною, дякуючи моїй сім’ї. Чоловік завжди підтримує. Саме завдяки йому маю можливість реалізуватися. Мій маленький синочок також намагається чимось допомогти.
Розмову вела Богдана Засідко.
Івано-Франківський Центр журналістської солідарності.
