У 2025 році Карпатська історико-археологічна експедиція кафедри етнології і археології Карпатського національного університету імені Василя Стефаника виявила та обстежила унікальну печерну обитель у селі Раковець Городенківської громади Коломийського району.
За результатами досліджень, скельну чернечу пам’ятку попередньо датують XIII–XIV століттями. Це визначили за технікою обробки скелі та характерними вирубаними пазами для кріплення дерев’яних дверних конструкцій. Пише «IfNews»
Перегляньте також:
- Науковці відкрили печерний монастир на Городенківщині
- «У нас просвітницько-каральна експедиція»: операція — деколонізація
Біля входу також виявили сакральні елементи — наскельне зображення Богородиці з Дитям Ісусом та скульптурне погруддя Діви Марії, які, ймовірно, датуються XVI–XVII століттями.
Нові знахідки та «Монастирська стежка»
Навесні 2026 року пошуки сакральних об’єктів у Раківці були продовжені. Завдяки співпраці з місцевими краєзнавцями вдалося віднайти так звану «Монастирську стежку», яка починалася неподалік Раковецького замку та простягалася вздовж Дністра.
Стежка привела дослідників до урочища Стінка, відомого також як «Біла Скеля». Це скельний виступ заввишки близько 8 метрів, розташований приблизно за 50 метрів над рівнем Дністра.
Печерний монастир у Білій Скелі
Під час обстеження встановлено, що тут існував печерний монастир, який складався з каплиці та двох келій. Хоча пам’ятка не збереглася у первісному вигляді, її частини вдалося ідентифікувати.
За місцевими переказами, у 1960-х роках значна частина комплексу була зруйнована вибухом під час господарських робіт. До сьогодні збереглися лише фрагменти каплиці та залишки келій.
Каплиця мала розміри приблизно 2,5 × 3 метри, у ній збереглися вирубані в скелі вівтарі, хрести та іконографічні зображення. Особливу увагу дослідників привернули символи, зокрема хрест у колі та зображення святого Онуфрія Великого.
Перша келія містила вирубану ікону та хрести, тоді як друга зазнала найбільших руйнувань, але за формою відповідала традиційним печерним житлам монахів Середнього Подністров’я.
Історичне значення відкриття
Над комплексом також виявлено вирівняний майданчик, а поруч — джерела води, одне з яких функціонує й сьогодні.
На думку дослідників, пам’ятка може мати ще давніше походження, адже окремі символи перегукуються з традиціями XI–XIII століть та ранньохристиянською сакральною культурою регіону.
Відкриття печерного монастиря в урочищі Біла Скеля є важливим внеском у вивчення духовної та історико-культурної спадщини Прикарпаття. Подальші дослідження можуть пролити світло на маловідомі сторінки чернецтва у Середньому Подністров’ї.
