Микола Мазурик, енергетик Бурштинської ТЕС, отримав найвищу корпоративну нагороду — Золотий знак ДТЕК.
Відзнаку вручено за мужність і професіоналізм, виявлені під час ракетного удару по підприємству. Пише «IfNews» з посиланням на ДТЕК Бурштинська ТЕС.
«Спочатку навіть не повірив, що це про мене. Такої нагороди я ще не отримував – раніше були лише грамоти, – говорить Микола. – Це велика честь».
Того дня, коли ракети почали влучати в підприємство, енергетик залишався біля пульта керування енергоблоком.
«Перший удар – і все навколо почало відключатися. Я розпочав аварійну зупинку блоку, щоб уникнути масштабних руйнувань», – згадує він.
Другий удар – і навколо темрява, пил, повна втрата зв’язку. Часу на розмірковування — немає.
«Нам із хлопцями потрібно було швидко перекрити головні парові засувки для зупинки турбіни. Вони не спрацювали через втрату живлення. Якби цього не зробили вручну, турбіна, швидкість якої 3000 обертів на хвилину, продовжила б крутитися під тиском пари, температурою понад 500 градусів. І, через обвалення металоконструкцій на неї та значні пошкодження, наслідки для нас могли б бути смертельними», — розказує енергетик.
Микола також першим взявся гасити головний трансформатор блоку , щоб не дати пожежі перекинутися на решту обладнання. В той час енергетик був у зоні найвищого ризику , бо основний удар припав саме в їхню ділянку ТЕС, проте зізнається, що страху тоді не відчував:
«Найважче – це чекати удару, бо ніколи не знаєш, куди воно прилетить. А коли вже приліт стався – ми знали, що маємо зробити свою роботу, і це притупляло страх».
Завдяки діям Миколи і його колег частину обладнання станції в той момент вдалося зберегти , а головне – ніхто з енергетиків не постраждав.
У Миколи Мазурика – 20 років стажу в енергетиці. Сьогодні він став справжнім символом мужності та відповідальності для своїх колег.
«Якби час повернувся назад, я зробив би все точно так само. Це наша робота, і ми не маємо права залишити все напризволяще. Уявіть, якби наші захисники кидали свої позиції — ми б тут вже були обвішані триколірними ганчірками. Маємо робити максимум, що від нас залежить», – додає він.
