Професор Хмiль Стефан Володимирович, заслужений дiяч науки i технiки України, доктор медичних наук, професор кафедри акушерства та гiнекологiї № 1 Тернопiльського нацiонального медичного унiверситету iменi I. Я. Горбачевського МОЗ України, лiкар акушер-гiнеколог вищої категорiї, репродуктолог. Автор понад 350 наукових робiт, 25 патентiв на винаходи. Розробник унiкальних програм з лiкування безплiддя.

Пiдготував 14 кандидатiв медичних наук, 1 доктора медичних наук. Автор 4 монографiй, 15 пiдручникiв, у тому числi: першого в Українi пiдручника з гiнекологiї на українськiй та англiйськiй мовах для вузiв, першого електронного пiдручника з гiнекологiї з докладним описом i демонстрацiєю оперативного лiкування. Вiце-президент Європейської асоцiацiї FEMS м. Париж, Францiя. Президент Всеукраїнської асоцiацiї менопаузи та репродуктивного здоров’я жiнки. Член Європейської асоцiацiї репродукцiї людини та ембрiологiї (ESHRE). Член Української асоцiацiї репродуктивної медицини (УАРМ).

[caption id="attachment_128858" align="aligncenter" width="424"] «Відродження української нації – пріоритет роботи мережі наших медичних центрів»[/caption]

Вiн зустрiчає нас усмiхнений, щирий, дещо втомлений, адже веде дуже активний спосiб життя: прийом пацiєнтiв у клiнiках Тернополя та Львова, оперативнi втручання, виїзнi консультацiї у Краковi, участь у наукових конференцiях, робота на кафедрi з студентами, аспiрантами та iнтернами, а також безлiч адмiнiстративних питань, реалiзацiя численних проєктiв тут, у рiдному Тернополi. I один iз них – вiдкриття новiтнього сучасного медичного центру по вулицi Бережанськiй, 44 Б.

– Я щасливий, коли мої мрiї здiйснюються. Щасливий, коли розумiю, що ми запустили проєкт, на реалiзацiю якого було витрачено чимало часу, докладено багато зусиль i моїх особистих, i моєї сiм’ї та команди, – саме так про вiдкриття нового медичного центру каже його власник, професор Стефан Хмiль, засновник мережi топових клiнiк репродуктивної медицини на заходi України. I додає, що це не останнiй етап у реалiзацiї цього грандiозного проєкту – проєкту, який професор Стефан Хмiль розпочав у Тернополi в 2006 роцi. На той момент це була одна з перших приватних клiнiк, де втiлювалися новiтнi технологiї. Тут можна було запланувати вiзит, скориставшись можливiстю попереднього запису, можна було отримати всi необхiднi послуги в межах одного кабiнету. Маючи можливiсть проходити стажування в кращих клiнiках Європи, тодi молодий професор мав заповiтну мрiю – щоб в Українi пацiєнти могли отримувати послуги за європейськими стандартами.

Першу клiнiку репродуктивної медицини було вiдкрито у Тернополi. I вiдтодi тисячi пар не лише з України, але й з-за кордону стали щасливими батьками. Згодом з європейським рiвнем надання послуг змогли познайомитися i львiв’яни, адже у 2016 роцi професор Стефан Хмiль вiдкрив новий медичний центр у Львовi та ще одну клiнiку в Тернополi, яка спецiалiзується на амбулаторному веденнi вагiтностi протягом усiх триместрiв, пiсляпологовiй реабiлiтацiї та естетичнiй гiнекологiї. Тепер це мережа клiнiк, сучасний масштабний простiр жiночого здоров’я i краси.

Наприкiнцi минулого року, пiсля масштабування, у Тернополi вiдчинила дверi ще одна Клiнiка професора Стефана Хмiля – сучасна клiнiка репродуктивної медицини. Серед основних напрямкiв медичного закладу – дiагностика та лiкування всiх форм жiночого та чоловiчого безплiддя iз застосуванням методик допомiжних репродуктивних технологiй, ультразвукове обстеження на апаратах експертного класу, а також – потужний напрямок – хiрургiя одного дня. Втiм масштабування медичного центру продовжується i попереду запуск ще двох поверхiв, розширення спектру послуг, залучення нових спецiалiстiв у команду.

– Ми маємо досвiд i необхiднi технологiї, аби допомагати пацiєнтам iз безплiддям рiзної складностi, вiд найпростiших випадкiв до таких, що вимагають особливого пiдходу. Практично усiм, хто до нас звертається, ми можемо допомогти стати щасливими батьками, – розповiдає Стефан Хмiль.

У клiнiцi працюють лiкарi рiзних спецiальностей: акушери-гiнекологи, в тому числi дитячий гiнеколог та онкогiнеколог, репродуктологи та урологи-андрологи, лiкарi ультразвукової дiагностики, лiкарi пренатальної дiагностики iз сертифiкацiєю FMF. Також ведуть прийом вузькопрофiльнi спецiалiсти: лiкар-терапевт, мамолог, ендокринолог, невропатолог, генетик i багато iнших. I всi цi фахiвцi працюють з парами та вагiтними жiнками. Усi нашi медичнi центри мають вищу акредитацiйну категорiю, i пацiєнти можуть бути впевненi, що отримають якiсну допомогу за оптимальною цiною. До слова, медичний заклад отримав перемогу усьоме поспiль у номiнацiї «Медичнi послуги» в конкурсi Народний бренд.

– Стефане Володимировичу, тобто вiйна не стала перешкодою на шляху ваших планiв?

– Вiйна внесла свої корективи у нашу роботу. Як i для кожного з нас, ранок 24 лютого став для мене переломним моментом у життi. Оговтавшись вiд першого шоку, я одразу прийняв рiшення про те, що нашi клiнiки продовжать свою роботу попри все. Ми знаходимось у бiльш безпечнiй частинi України, тому нашою задачею стало прийняти всiх, хто потребував допомоги.

По-перше, це колеги. Репродуктивним клiнiкам, що були у зонi ризику, ми надали примiщення для роботи та розмiщення їх крiобанкiв, адже цей генетичний скарб треба було зберегти понад усе.

По-друге, це пацiєнти. Протокол ЕКЗ зупинити неможливо, якщо пацiєнтка вже почала стимуляцiю. Тому нашi лiкарi приймали пацiєнтiв з усiх куточкiв країни. Ми були на зв’язку з їх лiкарями та продовжували ведення протоколiв.

Адже прагнення допомагати людям – це найперша мотивацiя моя та моєї команди у нашiй професiйнiй дiяльностi. То чи могли ми iгнорувати надскладну ситуацiю в країнi, коли пiд загрозою не лише сувереннiсть i територiальна цiлiснiсть нашої держави, а й майбутнє усього народу. Цвiт нацiї гине вiд ворожої навали, ворог руйнує мальовничi мiста та села України. Серце щемить за кожного українця та українку, за кожну дитину, якi постраждали у цiй вiйнi. А, розумiючи усю серйознiсть з медичної точки зору, ми не могли залишитись осторонь.

Саме тому ми прийняли рiшення запровадити соцiальний проєкт на пiдтримку наших захисникiв, що повноцiнно дiє вже пiвтора роки у мережi медичних центрiв “Клiнiка професора Стефана Хмiля” у Тернополi та Львовi.

Ми завжди готовi допомагати i пiдтримувати тих, хто дає можливiсть працювати, хто вiдстоює нашу Незалежнiсть та Свободу.

– Вiдколи ця програма дiє i скiльки станом на сьогоднi до вас звернулось захисникiв i захисниць України?

– За перiод дiї проєкту, а розпочали ми його весною 2022 року, до нас звернулося бiльше 500 родин вiйськових, бiльша частина з яких уже розпочали лiкування або вже й закiнчили програму ЕКЗ. Новi звернення продовжуємо отримувати щодня.

Обробляємо запити, телефоннi дзвiнки, плануємо вiзити у Тернополi та Львовi. З цього приводу також провели виїзнi консультацiї у рiзних мiстах України та у Краковi. Кожен випадок унiкальний та цiнний для нас. Маємо багато вагiтних i породiль, якi тiшать нас повiдомленнями з пологових будинкiв, де народилось їхнє щастя. Для мене це величезна гордiсть, що своєю роботою я можу вiддячити нашим захисникам i допомогти у вiдродженнi нацiї справжнiх українцiв!

– Яке майбутнє у цього проєкту? Чи довго вiн триватиме?

– Я маю щире бажання допомогти якомога бiльшiй кiлькостi українцiв. Проте, ще дужче хочу, аби вiйна закiнчилась нашою перемогою у найшвидшi термiни. Ми вiримо в ЗСУ та продовжуємо їх пiдтримувати – незламною вiрою та молитвами, iнформацiйним поширенням у соцiальних мережах, матерiально за допомогою регулярних пожертвувань у благодiйнi фонди, залученiстю у волонтерськi збори.

Наразi ми не ставимо кiнцевого термiну для проєкту. Поки маємо змогу i є потреба – ми допомагаємо. Саме тому для нас важливо активно поширювати iнформацiю про проєкт серед населення. Вдячний за можливiсть розповiсти про нашу соцiальну iнiцiативу на сторiнках вашого видання.

– Як ми знаємо, клiнiка має власний крiобанк i ви також проводите безкоштовну крiоконсервацiю бiологiчного матерiалу для вiйськовослужбовцiв ЗСУ. Розкажiть детальнiше про це.

– Так, у наших клiнiках є обладнанi крiосховища. Крiоконсервування – це спосiб призупинення бiологiчних процесiв у клiтинах пiд впливом низьких температур. Весь бiоматерiал ми зберiгаємо у спецiальних посудинах – дьюарах, в яких цiлодобово пiдтримується необхiдна температура. Статевi клiтини та ембрiони спершу обробляють крiопротекторами – спецiальними речовинами, якi захищають живi клiтини вiд згубного впливу навколишнього середовища. Далi швидко заморожують для подальшого зберiгання при температурi -196 °С. Пiсля вiдiгрiвання клiтини зберiгають життєдiяльнiсть. Таким чином можна вiдтермiнувати батькiвство, але зберегти при цьому якiсть генетичного матерiалу гамет, тобто власних статевих клiтин.

Для захисникiв i захисниць ця можливiсть не лише актуальна, а в рядi випадкiв життєво необхiдна. Починаючи з 2014 року, а особливо зараз, пiсля початку повномасштабного вторгнення, запити до репродуктологiв стосовно заморозки бiологiчного матерiалу дiйсно зросли. Бiйцi ЗСУ звертаються у репродуктивнi клiнiки, центри, вiддiлення лiкарень з таким запитом як крiоконсервацiя сперматозоїдiв та яйцеклiтин.

Чоловiки та жiнки здають бiологiчний матерiал i продовжують воювати з упевненiстю, що умови вiйни не стануть на завадi планам i мрiям про поповнення сiм’ї. Статистика говорить, що травми репродуктивної системи становлять до 10 % усiх поранень вiйськовослужбовцiв. У 96-98 % випадкiв таких травм зазнають чоловiки, але є i жiнки, в яких вiйськовi травми стосуються репродуктивної системи, не кажучи вже про аменорею вiйськового часу. Серед цих травм до 36 % таких, котрi дуже серйозно чи незворотно впливають на репродуктивний потенцiал.

Стрес, перевантаження, переохолодження, порушення харчування – все це провокує змiни сперматогенезу в чоловiкiв, а у жiнок впливає на якiсть яйцеклiтин, вiдповiдно. Тому що, уявiть собi, кожен сперматозоїд чи яйцеклiтина несуть у собi величезну кiлькiсть генетичної iнформацiї всiх попереднiх поколiнь. Це тисячi й тисячi генiв. I ось такi чинники, або ж навiть банальне курiння, вживання алкоголю мають на них вплив.

Окрiм того, є багато травм репродуктивної системи, травм статевих органiв, якi надалi унеможливлюють нормальне вироблення, дозрiвання нi яйцеклiтини, нi сперматозоїдiв. I тому для наших захисникiв i захисниць дуже важливо заморозити бiологiчний матерiал.

– Стефане Володимировичу, а що б ви як досвiдчений фахiвець порадили нашим читачам, якi бояться планувати вагiтнiсть у такий непростий час. Адже нiхто не може знати, скiльки ця вiйна ще триватиме. Як довго можна вiдкладати народження дитини?

– Моя вам порада – не вiдкладайте мрiю про батькiвство! У сучасному свiтi жiнка може виглядати молодою i доглянутою, але її репродуктивний вiк – обмежений. Зважаючи на умови навколишнього середовища, хронiчний стрес, у тому числi через вiйну, несприятливу екологiю, iншi соцiальнi фактори репродуктивний потенцiал виснажується швидше. Усi знають фразу про «годинник тiкає». I зараз з неї пiдсмiюються. Насправдi, у цiй фразi закладено важливий сенс. Чоловiча та жiноча фертильнiсть має рiзнi вiковi рамки. Пiк фертильностi припадає на 20-35 рокiв. Природа внутрiшньоутробно надiлила жiнок репродуктивним потенцiалом. Яєчники жiнки – це «сховища» яйцеклiтин, їхня кiлькiсть iндивiдуальна та генетично обумовлена. Пiсля 27 рокiв оварiальний резерв жiнки поступово починає знижуватися. Iснують додатковi фактори, що знижують цей резерв: оперативнi втручання на органах малого тазу, ендометрiоз, новоутвори на яєчниках, шкiдливi умови працi, шкiдливi звички, такi як курiння, вживання алкоголю, наркотикiв та iншi. Пiсля 36 рокiв оварiальний резерв жiнки починає рiзко зменшуватись. У чоловiкiв цикл розвитку сперматозоїдiв триває до 2,5-3 мiсяцiв, отже їхнiй бiологiчний матерiал оновлюється майже через кожнi 3 мiсяцi. Проте якiсть генетичного матерiалу з вiком також погiршується.

Отже, попри все, що вiдбувається у нашiй країнi, ви готовi пiдтримувати пацiєнтiв, якi планують вагiтнiсть, готовi дарувати їм надiю на своє потомство та навiть забезпечувати певнi етапи лiкування безкоштовно. Не кожен на таке зважиться… Дякуємо вам за таку соцiальну iнiцiативу.

Я щиро радий, що ми пiдiймаємо такi важливi теми. Ви запитуєте про наш соцiальний проєкт i як я зважився на цю допомогу. Знаєте, це мiй поклик душi. Треба вiдроджувати нацiю. Кожен на своєму мiсцi повинен щось робити. Менi це питання задавали колеги з iнших клiнiк. Маю унiверсальну вiдповiдь: “Я – українець. I я хочу брати участь у вiдродженнi української нацiї”. Якщо я можу якось допомогти тим, хто нас iз вами захищає, то чому б нi?

Хочу розповiсти про випадок iз своєї практики. Прийшла до мене на прийом пара. Вiн на передовiй з 2014 року. Вона втратила на вiйнi сина вiд першого шлюбу. Тож разом мрiяли про малюка. Чоловiк аж заплакав, просив допомогти їм iз дружиною, бо мав повертатися на передову i не знав, коли повернеться i чи повернеться взагалi…

Поки вiн був у вiдпустцi, почали лiкування, заморозили його бiологiчний матерiал. Чоловiк повернувся на фронт. А дружинi, тим часом, ми перенесли ембрiони. I знаєте, у нас вийшло. Коли ми побачили результати аналiзiв – були щасливi. Але, як спiвають у пiснi, з журбою радiсть обнялася… За кiлька днiв до того, як ми пiдтвердили, що перенос був вдалий, ембрiони прижились i настала вагiтнiсть, вiд чоловiкових побратимiв жiнка отримала шокуючу звiстку – вiн загинув. Ми в клiнiцi дуже хвилювались, як вона це переживе, чи втрата чоловiка не спровокує втрати вагiтностi. Нинi жiнка вже на 33 тижнi вагiтностi, чекає на двiйню.

Справдi, у сучасних реалiях важко планувати майбутнє, адже нiхто з нас не впевнений у тому, що буде завтра. Проте, навiть вiйна не може стати на завадi нового життя.

Журнал БIЗНЕС ЖИТТЯ МIСТА. CITY LIFE BUSINESS