В Івано-Франківському драмтеатрі покажуть утопічну комедію “Кайдашеве сІм’я” за повістю Івана Нечуя–Левицького “Кайдашева сім’я”. Прем’єра відбудеться 11 лютого.

Про прем’єру розповів режисер-постановник Ростислав Держипільський на пресконференції з нагоди відкриття 85-го ювілейного театрального сезону.

У головних ролях Омелька та Марусі Кайдашів — Олексій Гнатковський та Ірма Вітовська. До музичного оформлення вистави долучилися музиканти гурту старовинної музики “Хорея козацька” та їхній лідер Тарас Компаніченко, костюми і сценографію створив молодий художник, номінований на Шевченківську премію, Віталій Кравець, а пластику — одна із найкращих українських хореографок, головна балетмейстерка театру Ольга Семьошкіна.

Ростислав Держипільський каже, що давно мріяв поставити “Кайдашеву сім’ю”, але не хотілося повторювати шаблони, які вже зіграні.

“Це відкладалося, потім у мене знову виникла ця ідея. Я бачив в ролі Кайдашихи Ірму Вітовську, спершу вона не хотіла грати, але згодом погодилась з умовою подати інше бачення “Кайдашевої сім’ї”, — говорить Ростислав Держипільський.

Спеціально до вистави художник-реставратор Валерій Твердохліб відтворив ікону “Мадонна з грушкою”, меценаткою цієї роботи стала Ірма Вітовська. Ця сакральна памʼятка у 90-х роках ХХ ст. знаходилась у реставраційній майстерні “Січень”, яку очолював художник-реставратор, доцент Прикарпатського національного університету Микола Канюс.

Твір оглянув і дав йому високу оцінку мистецтвознавець Художнього музею (тепер — Музей мистецтв Прикарпаття) Віктор Мельник. Особливе зацікавлення викликала написана іконописцем грушка, яку тримав Ісус.

На іконах зображення цього плоду використовується вкрай рідко. Народний стиль виконання ікони свідчив про творчий авторський підхід до іконопису.

Після смерті Миколи Канюса сліди самого твору зникають. З того часу залишилось тільки архівне чорно-біле фото ікони. Саме памʼять про цей твір багато років тому, ще в довоєнний час, стала предметом розмов Валерія Твердохліба та Ірми Вітовської. Твір був написаний народним майстром на деревʼяному щиті в рамі. Ікона була створена за класичною технологією: на левкасі, олійними фарбами, різьблене тло посріблене і тоноване під золото.

“Ця ікона – це виняткова історія в іконописі не тільки України, а й світу. Коли плід груші знаходиться чи в Матері Божої, чи в Христа. З плодів звичним було яблуко, але не груша. Цікавим є припущення, що груша символізує плинність часу, бо цей плід дуже швидко псується, і це натяк на те, що не відкладай свої справи. І коли я побачила фото ікони, то одразу згадала роботу Дюрера “Мадонна з немовлям і шматком груші” і подумала, що це дуже крута штука для “Кайдашевої сім’ї”. Ми поговорили з Ростиславом – і так з’явилася ідея для постановки”, — говорить Ірма Вітовська.

Театральна постановка “Кайдашеве сімʼя” — про відродження втраченого, про шлях від розбрату до порозуміння і розквіту.