У монастирi знаходиться чудотворна iкона Гошiвської Божої Матерi «Царицi Карпат», копiя Ченстоховської iкони.

Журналiстка Фiртки поспiлкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василiанському монастирi УГКЦ на Яснiй Горi у Гошевi.

Знаменита iкона Богоматерi з Iсусом написана на лляному полотнi олiйними фарбами. Обличчя Божої Матерi й Дитятка - ясно-брунатнi, плащ Пресвятої Марiї синiй, сукня вишнево-червона, одяг Дитятка Iсуса дещо яснiший, нiж плащ Богородицi, а корони золотавi. Її iконописний тип Одигiтрiя (з грец. Провiдниця).

На iконi Божа Матiр тримає малого Iсуса на лiвiй руцi. Обидвi фiгури зверненi обличчям до глядача, i Богородиця правицею вказує на Божого Сина, що благословляє правою рукою. Тим самим пригадує нам її слова в Канi Галилейськiй: «Що лиш скаже вам – робiть» (Йоан 2,5).

Лики обидвох осiб урочистi та маєстатичнi. Iсус - Боже Слово, а Пресвята Богородиця - перша i найвища обожествлена людина, християнка, цiлковито заглиблена в Господа, огорнена особливою Божою присутнiстю.

Iкона Гошiвської Дiви Марiї як копiя Белзької (Ченстоховської) iкони належала ранiш до родини хорунжого Шугая. Доброю традицiєю серед української шляхти Галичини було мати в себе копiю такої iкони.

Василiянський «Монастирський лiтопис» подає таку iсторiю походження Гошiвської iкони. Її придбав у одного маляра в мiстi Олавi український шляхтич з Бережанщини Андрiй Шугай, перебуваючи там у 1705 р. на службi. Iкона стала особливо дорогою для його родини, коли вона чудом уцiлiла в час пожежi у маєтку.

Пiд час пожежi все його господарство згорiло дотла, залишилась недоторканою лише одна стiна, де висiла ця iкона. Згодом три дочки Шугая, рятуючись вiд воєнного лихолiття, наступу татар, переховувалися в родинi шляхтича Миколи Гошовського на Перемишлянщинi (с. Дунаїв) i забрали з собою родинну релiквiю.

В мирний час дiвчата повернулися додому, а iкону забули. Коли її знайшов Микола Гошовський, замилувався нею i попросив Андрiя Шугая подарувати йому її, на що той неохоче погодився.

В 1736 роцi iкона заблисла великим сяйвом, а потiм на обличчi Божої Матерi залишилась немовби роса, а з очей спливали сльози, що засвiдчило багато людей i мiсцевий священник. 

"Митрополит Атанасiй Шептицький зiбрав пiд присягою свiдчення очевидцiв чуда, проголосивши її чудотворною.

Бувши фундатором василiянського монастиря на Яснiй Горi, Микола Гошовський подарував iкону отцям василiянам у 1737 роцi, i її врочисто внесли у монастирський храм в Гошевi.

Митрополит Лев Шептицький, пiсля проведення церковного розслiдування, окремим декретом проголосив її чудотворною. Вiд того часу iкона Гошiвської Богородицi прославилась багатьма чудами, якi, наприклад, детально розслiдуванi та зафiксованi в спецiальнiй книзi, та отримала назву «Цариця Карпат»", - зазначає Миколай Микосовський