Все щiльнiше наш iнформацiйний простiр забивається рiзними "друзями України" з числа "хороших русских" та рiзних псевдо "росiйських дисидентiв", деяких ще "з часiв срср".

Один з найпомiтнiших персонажiв – такий собi "американець" Юрiй Швець. Народився 70 рокiв тому у Харковi.

Пiсля закiнчення середньої школи у Херсонi пролетiв повз дуже популярний за часiв срср елiтний МГИМО при Мiнiстерствi закордонних справ – вiдкритий квиток у вiльний свiт на дипломатичнiй службi за часiв "залiзної завiси".

Пiсля армiї вступив в Унiверситет дружби народiв iм. Патрiса Лумумби – такий собi розсадник "борцiв за визволення поневолених народiв" у державах третього свiту, якi пiсля проходження вiдповiдної пiдготовки у москвi повиннi були органiзовувати у своїх країнах державнi перевороти i переорiєнтовувати їх на побудову розвиненого соцiалiзму, а то й комунiзму за радянським зразком. У цiй нелегкий роботi тодiшнiх мiсцевих "революцiонерiв" i "повстанцiв" мали супроводжувати рiзноманiтнi "iнструктори" та "консультанти" з найбiльш перевiрених i свiдомих громадян срср.

Але перспектива допомагати будувати комунiзм в Мозамбiку чи Буркiна-Фасо не дуже подобалась майбутньому влогеру-мiльйоннику Швецю, тому вiн вирiшив, як прийнято казати зараз, "скоригувати траєкторiю кар’єри" i додав ще два роки навчання у Червонопрапорному iнститутi кдб срср iм. Ю.Андропова.

Доля вiдразу заграла зовсiм iншими, яскравими красками – замiсть "роботи" в африканських джунглях чи пустелях Швець став "кореспондентом ТАСС" у вашингтонськiй резидентурi кдб срср.

Але щастя було недовгим – за декiлька рокiв срср пiшов у вiчнiсть, а життя у росiї на початку 90-х рокiв минулого столiття було, м’яко кажучи, дуже вiдмiнним вiд звиклого Швецю вашингтонського, i вже у 1993 роцi вiн перебрався до країни-мрiї.

Далi звичайному вiдставному майору кдб срср свiтило хiба що поторгувати пару рокiв дуже вузьким спектром доступних йому "секретiв часiв пiзньої "контори", але їх носiй виявився практично нiкому не цiкавим, i вiн на багато рокiв зник з радарiв.

Аж поки на полiтичному олiмпi росiї не зiйшла зiрка путiна, i це подарувало Швецю нову надiю.

Вiн став активно позицiонувати себе як "однокурсника самого путiна", що нiбито мало перетворити Швеця у носiя iнформацiї космiчної цiнностi та знавця усiх "кремлiвських тайн".

Так вiн час вiд часу потрапляв до преси та Iнтернет-ЗМI, дiлячись усiлякими iсторично-розвiдницькими iнсайдами та "аналiтикою".

У травнi 2021 року Швець почав розкручувати себе як зiрку Youtube.

"Зiрка" вiдразу виявилась з короною на головi – ось так вiн позицiонував себе на вiдео-ресурсi: "Я, бывший офицер элитного отдела внешней разведки КГБ Юрий Швец, открыл этот аналитический канал для борьбы с дезинформацией Кремля и подконтрольными ему СМИ, которые наводнили информационное пространство всего мира. Я знаю, как работают спецслужбы мира, и я знаю, как мыслят люди, которые руководят Кремлем и российскими спецслужбами, потому что мы учились по одинаковым учебникам. На канале вы узнаете о тайных механизмах, которые движут событиями во мире. Вы узнаете, кто такой путин, кто его подельники, как они захватили власть в россии, как они грабили и продолжают грабить страну и отмывать деньги, поскольку отдел, в котором я работал, играл ключевую роль в выводе золота партии из Советского Союза и организации сети по грабежу россии и отмыванию денег (это послужило причиной моего увольнения). Эта сеть работает по сей день. Вы узнаете, что происходит в мире между США, Западом, Китаем и россией".

Таке "промо" спрацювало – у зiрки вже понад 1,3 мiльйони пiдписникiв, а з початком повномасштабної вiйни вiн став ще й великим активним "експертом" по Українi, до якого нерiдко звертаються як до авторитета з багаторiчним геополiтичним досвiдом i особистого знавця путiна та його кдб-шного оточення.

Нинi Швець з-за океану ледь не у режимi нон-стоп "рятує" Україну вiд внутрiшнiх i зовнiшнiх ворогiв, стикаючись з вiдчайдушною конкуренцiєю з боку iнших iнфо-циган з числа "хороших русских" – "професора Солов’я" та "генерала СВР", якi перебувають набагато ближче до мiсця подiй та "джерел iнформацiї", нiж "майор Швець".

Так, Ю. Швець позицiонує себе як беззаперечного професiонала, висококласного аналiтика, колишнього феноменального спiвробiтника КДБ "однокурсники Путiна", той хто "вхожий", той, хто багато знає" та пiд виглядом закритої iнсайдерської iнформацiї подає суб'єктивнi враження, уривки спогадiв та iсторiй, якi цiлком можуть бути вигаданi вiд початку до кiнця.

Однiєю з таких розказаних iсторiй Швець вказує на зраду через "невиданных масштабов" розкраданням захiдної допомоги i, при цьому, одразу пропонує допомогу, а саме знайти одну людину, яка вирiшить цю проблему. I цiєю людиною має стати, увага Iгор Смешко, не менш одiозний та професiональний фахiвець, колишнiй очiльник СБУ та iнших владних структур в перiод головування В. Медвечука керiвником Адмiнiстрацiї президента Л. Кучми.

Одним з найбiльш одiозних епiзодiв кар’єри Смешка стала його причетнiсть до отруєння Вiктора Ющенка, яке сталося пiд час вечерi на дачi тодiшнього заступника голови СБУ Володимира Сацюка, на запрошення самого Смешка. Коли глава СБУ запрошує ненависного владi опозицiйного лiдера на вечерю, а той наступного ранку виявляється отруєним дiоксином i перебуває при смертi, то це таке "совпадєнiє" – продовжує стверджувати Смешко. Бiльше того, сам Смешко неодноразово заявляв у пресi, що не вiрить в отруєння Ющенка, якого насправдi "не було".

Крiм того, Швець активно роздмухував скандал та стравлював мiж собою ГУР та ЦРУ навколо скандалу, пов’язаного iз вбивством бiзнесмена Дениса Кiрєєва. Тому, на кого працює "товарищ" Швець, чиї наративи та меседжi проштовхує в українське медiйне середовище про тотальну зраду, неспроможнiсть української влади контролювати ситуацiю, повальну корупцiю, шпигунiв в оточеннi президента та "складнiсть ситуацiї" питання досить риторичне.

Очевидно, що ще у далекi 90-тi вiн був виведений на осiдання в США як агент-нелегал. Поступово його легенда-бiографiя наповнювалась новими фактами, увага американських спецслужб зменшувалась. I тут би впровадити б агента росiйських спецслужб Швеця в якесь гарне американське мiнiстерство чи вiдомство… Але iнтелектуальний рiвень пана Юрiя такого не дозволив, тому i сидiв вiн сиднем до початку ери Iнтернету та Ютубу. Тут росiйськi спецслужби i згадали про свою "сплячу" агентуру – Юрiй Швець став популярним у вузьких колах блогером, а останнiм часом зосередив свою увагу виключно на Українi i активно транслює меседжi росiйської пропаганди, загорнутi у обгортку "м’якої сили", нiбито з метою допомогти українцям, налаштувати їх на правильний шлях.

Проте, чимало наших громадян усвiдомили деструктивний характер дiяльностi Юрiя Швеця i його ефективнiсть для росiйських спецслужб знижується, перегляди падають, вплив на людей тане. Сподiваємось, що цей тренд збережеться i Юрiй Швець остаточно звiльниться з "органiв"…