Медик з позивним “Янкер” працював у Норвегiї з 2014 року, але повернувся до України в лютому 2022 року, коли почув розмови про можливе вторгнення.

Йому пропонували забрати жiнку з дитиною i повернутись в Норвегiю, пропонували там житло, роботу. Але вiн обрав iнший шлях.

«Був у вiдпустцi два тижнi – i мене тягне назад до хлопцiв. Не можу вдома довго, знаючи, що тут твориться», – каже медик мiнометної батареї 75 батальйону з позивним «Янкер».

Попри те, що вiн медик, «Янкер» допомагає хлопцям стрiляти з мiнометiв – подає мiни, розпаковує, розкладає мiномет та виконує iншi завдання.

«Спочатку мене в армiю не хотiли брати через тяжку контузiю. Я отримав її ще у 2014 роцi на Майданi, лежав у лiкарнi в Києвi. Я багато разiв ходив i просив, щоб мене взяли. Нарештi запропонували посаду медика – я погодився», – пригадує «Янкер.

Прикарпатець наполягає, що не варто iдеалiзувати Європу, адже Україна — нiчим не гiрша. «Янкер» вважає, що нас потрiбно позбуватися комплексу меншовартостi, нав’язаного тiєю ж росiєю: 

«Я люблю Україну, наш Iвано-Франкiвськ, i не хотiв би кудись їхати в Європу. Я був там i можу сказати, що там теж не все так iдеально, як на картинцi. Нам кажуть, що Париж найкраще мiсто – я був там, бачив – центр чистий, вилизаний, але якщо пройтись по районах – там теж брудно, поганi дороги, бiднi квартали, є багато “бомжiв” i бiднякiв», – додає на завершення «Янкер».