Кулеметник Вiталiй на псевдо “Тополя” з Прикарпаття рятував побратима вiд гранати, накривши собою. Бойовi товаришi вважали його загиблим, однак боєць вижив i потрапив у росiйський полон. Два мiсяцi неволi й повернення на Батькiвщину. Зараз Вiталiй продовжує воювати.

Вiталiй на фронтi — вiд початку повномасштабного вторгнення рф. 24 лютого 2022 року вiн повернувся з-за кордону i добровiльно вступив до лав ЗСУ. Вирушив на фронт у складi штурмової роти 710 бригади, розповiдає Суспiльне. До лютого 2023 року бiйцi воювали на Харкiвщинi, потiм їх перекинули в Бахмут.

Якось їхнiй пiдроздiл потрапив в оточення. Група з 15 бiйцiв, серед яких був i Тополя, пiшла на допомогу. Вiйськовi вже бачили будiвлi, де мали б бути побратими, однак несподiвано довелося вступити в ближнiй бiй.

Побратими пригнiчували ворога вогнем, тож росiяни застосували гранати. “Я не пам’ятаю вже другий i третiй вибух гранати — вибухова хвиля мене “кинула” об стiнку. Вiд стiнки я впав на побратима. I коли падав, побачив ще одну гранату, яка паралельно летить. Я розумiю, що це вже 100% — моя граната. I я нiчого не зможу з нею зробити. Єдине — вiдштовхнувся руками так, щоб вона розiрвалася внизу. Всi уламки пiшли менi у верхню частину ноги”, — розповiдає про поранення Тополя.

По поранених українцях “вагнерiвцi” стрiляти з автоматiв. Вiталiй пригадує, що сховався спочатку за згорiле авто, а згодом дiстався до приватного сектору. Там, каже, його взяли в полон.

“Я пiдiймаю голову, розвертаюся, а на мене “дивляться” шiсть стволiв. Вони бачили мене i чекали, коли встану. Я очi заплющив: “Шiсть стволiв. Це буде швидко”. Чую: “Руки за голову, лєжать”. Так я потрапив у полон”, — говорить Вiталiй.

Тополя в росiйський полон потрапив 10 лютого 2023 року у селищi Красна Гора неподалiк Бахмута. Був у неволi 65 днiв.

Пораненого бiйця вiдправили до медблоку. Вiн пригадує, що лiки та матерiали для перев’язок пораненим давали, а от з їжею для полонених було важко. Вiталiй схуд на 16 кг.

Розповiдати про полон Вiталiй не став. Каже: згадувати той час йому не хочеться. Обмiняли їх напередоднi Великодня — 15 квiтня 2023 року.

“Ми зупиняємося в повнiстю неконтрольованiй зонi на дорозi, яка прострiлюється з усiх бокiв. Починає працювати кулемет, пару разiв “бахнув” мiномет. Оце ми хвилин 20 сидимо, i я думаю: “Так все класно було, а так закiнчитися може печально”, — розповiдає Вiталiй.

“Вони використовують для обмiну дорогу, де є багато пiдбитої технiки, багато обгорiлих тiл. I, менi здається, вони спецiально туди ведуть, щоб психологiчно тиснути, щоб полоненi це бачили. Бо ми все це переступали. Й обгорiлi тiла”, — згадує день обмiну Тополя.

Вiн каже, що це був “один з найдовших днiв” у його життi.

28 серпня 2023 року Вiталiй повернувся на фронт.

“У мене дуже багато несплачених боргiв там залишилося. Дуже багато. А ще нашiй бригадi дуже потрiбен Javelin. Якби хтось почув, i нам, на 710 бригаду, вiдправив пару “джавелiнiв” i пару “стiнгерiв” — ми були б дуже вдячнi”, — звертається Тополя.

Вiталiя нагородили орденом “За мужнiсть” III ступеня. Також громада, де працював пiдроздiл вiйськового, подарувала йому на знак вдячностi годинник.