Протягом кiлькох днiв активно обговорюються слова британського мiнiстра оборони Бена Воллеса про необхiднiсть бiльшої вдячностi України за допомогу, яка їй надається. Це обговорення спричинило розкол у громадськiй думцi щодо оцiнки спiвпрацi країн Заходу з Україною у вiдбиттi московитської агресiї, причому, не колективного Заходу, де є рiзнi позицiї й акценти, а однiєї з найбiльш послiдовних, активних та ефективних наших союзниць – Великої Британiї.

Однi вважають, що нашi союзники недооцiнюють вкладу українського народу в захист цивiлiзацiї й демократичних цiнностей, який своєю кров’ю зупиняє їх знищення дикою ордою, а вдячнiсть за допомогу ми весь час висловлюємо,- скiльки можна бiльше.

Iншi кажуть, що ми ображаємо наших друзiв, якi нам багато допомагають, через що їхня допомога стане меншою, та й у суспiльствах захiдних країн буде менше прихильностi до України,- там можуть вважати, що українцi загордилися i не вмiють цiнувати дружбу й допомогу. Такий розкол веде до охолодження ставлення i погiршення стосункiв з друзями, хоча насправдi оцiнка цих слiв може вести до зближення й потеплiння.

Постачання зброї країнами Заходу Українi робиться не тому, що там нас дуже люблять i, вiдриваючи вiд себе, дають нам на нашi забаганки, а тому що таке постачання якнайбiльше вiдповiдає iнтересам цих країн i в Українi її може бути використано значно ефективнiше для досягнення спiльних їхнiх i наших цiлей, нiж вона, чи засоби, що витрачаються на її виробництво, використовувалися б iншим чином. Московитська агресiя проти України, будучи неспровокованою i невмотивованою вiдповiдно до норм мiжнародних стосункiв, руйнує свiтовий устрiй, який дає хоча б вiдносну стабiльнiсть i надiю на можливiсть вирiшення суперечностей мирним способом. Крiм того, це вiйна авторитаризму й дикостi проти демократiї та цивiлiзованостi. Якщо не буде повної перемоги України в цiй вiйнi, то постраждає весь цивiлiзований свiт,- будуть новi вiйни, бiльш руйнiвнi й бiльш кривавi. З iншого боку, те, що Україна вiддає в нашiй спiльнiй боротьбi, набагато цiннiше, нiж зброя,- це життя десяткiв тисяч наших воїнiв та мирних мешканцiв. I наша вдячнiсть за допомогу виражається не стiльки словами, скiльки дiями.

Але Бен Воллес, очевидно, належить до тих людей, що активно й ефективно допомагають Українi не тiльки тому, що це вiдповiдає iнтересам їхнiх країн. Його дiї щодо сприяння нам часто були активнiшими й ефективнiшими, нiж могли б бути при формальному виконаннi своїх обов’язкiв. Отже, вiн щиро спiвчуває українському народовi в цiй вiйнi i бажає його якнайшвидшої перемоги. I ця щирiсть та активнiсть не завжди помiчається й оцiнюється. Очевидно, саме це стало причиною його слiв про “невдячнiсть”. Безперечно, ми повиннi цiнувати наших щирих друзiв. Тож ще раз подякуймо Бену Воллесу й iншим нашим щирим друзям за велику допомогу й пiдтримку, яку вони надають нам у зупинцi московитської агресiї.

Петро Жук
керiвник Центру з iнформацiйних проблем територiй

14.07.2023