Внаслідок поранення у лівій нозі Андрія забракло 17 сантиметрів кістки. Ногу мали ампутувати, але він рухав пальцями і стопою, тож вирішили зберегти.
Лікарі встановили спеціальний апарат, яким витягують кістку з двох боків, щодня його підкручують по міліметру й натягнули вже до 6 см, інформує “Галка” з посиланням на Івано-Франківську обласну лікарню.
Перегляньте також:
- До Дня Незалежності на Прикарпатті виплатять допомогу ветеранам і пільговикам
- Одноразова допомога після народження дитини зросте до 50 тис. грн
Щоб кістки «зустрілися» потрібно ще приблизно три місяці. Нога ще не функціональна, але Андрій запевняє, що не падає духом, та ще й підбадьорює сусідів по палаті, якщо у когось починаються депресивні настрої на кшталт «краще б мені в голову прилетіло, ніж я інвалід тепер».
«Головне – шукати позитив, не зациклюватися на поганому, – переконаний військовий. – Мене поранило, а могло й убити. Якщо Бог урятував, значить у Нього на мене є плани».
Чоловік родом з Умані. У лікарні понад рік. Два тижні тому встиг тут й одружитися. Каже, що давно хотів, але не просто так, а щоби почуття були.
«Ще й сам не можу в це повірити. Не думав, що здатен на таке», – усміхається Андрій.
Знайомство з Аллою відбулося у ТікТоці. Вона приїхала його навідати й на третій день Андрій поїхав шукати у середмісті Франківська ювелірний магазин, щоби придбати обручки.
Дружина з Хмельниччини. У неї є син, який зараз у полоні, він – «азовець». В Андрія є дев’ятирічний син, який наразі з його батьками. До слова, у відділенні травматології всі радіють за Андрія, поздоровляють, жартома чи серйозно кажуть, що невдовзі очікують на поповнення, а якщо буде знову син, то назвуть на честь лікаря-травматолога Зоряном.
Військовий вважає, що ставши у лави ЗСУ, зробив те, що мав.
«Я пішов захищати свою родину. Я не пішов за Петра чи Василя, а за свою сім’ю. Так кожен повинен робити. Але у мене є знайомі, які ховаються. Це їхній вибір», – акцентує чоловік.
«Остеогенез буде повноцінний, все завершиться позитивно, – каже травматолог Андрій Голинський. – Зараз ми подовжуємо кінцівку, нарощуємо кістку, результативність є, а нагноєнь немає. Процес регенерації задовільний, тільки потребує часу».
Надалі – реабілітація. Хоча контрактур в колінному суглобі немає, рухи ноги мають бути в повному обсязі.
«Неврологічний статус в Андрія по стопі ми вже не повернемо. Нерв залишився десь на полі бою разом зі шкірним і м’язевим клаптем. Рухи пальцями обмежені, але є. Тобто рухати він нею буде», – обіцяє лікар.