Дорогi брати i сестри, велика родина Православної Церкви України та вся українська громадо!

Сьогоднi Великий четвер, який в народi називають чистим. Iсторичне значення нинiшнiх подiй для звiльнення українського православ’я вiд ярма «русского мiра» спонукає мене саме сьогоднi звернутися до всiх вас, пише Фiртка iз посиланням на ПЦУ.

Завдяки пiдтримцi переважної бiльшостi українського суспiльства та рiшучим крокам нашої держави таке звiльнення успiшно триває. Саме тому супротивники, як видно, використовують фальшивi аргументи та iншi бруднi засоби, щоби перешкодити цьому.

Одним з таких засобiв є наполегливе намагання представити Православну Церкву України заручницею чи учасницею партiйної боротьби. Рiшуче i твердо заявляю перед усiєю громадою – ми не дозволяли дотепер i надалi не дозволятимемо робити цього.

За сприяння розбудовi Помiсної Церкви ми вдячнi всiм полiтичним силам, незалежно вiд того, чи вони представляють у певний промiжок iсторiї владу або опозицiю. Але жодна полiтична сила, партiя чи окремий лiдер не можуть i не будуть мати в Православнiй Церквi України якоїсь виняткової чи тим бiльше контролюючої ролi.

Роками структура Московського Патрiархату в Українi розбудовувалася саме за такою хибною моделлю тiньового контролю. Деркач, Новiнський, Медведчук та iншi подiбнi дiячi вважали себе нiби учасниками «акцiонерного товариства», що вирiшують за спиною «найнятих менеджерiв» у рясах всi ключовi питання. Така модель значною мiрою спричинилася до нинiшньої публiчної катастрофи Московського Патрiархату в Українi.

За принципом перекладання вiдповiдальностi з хворої голови на здорову нашi супротивники наполегливо намагаються дискредитувати Православну Церкву України, нав’язуючи їй iмiдж «церкви Петра Порошенка». У такий саме спосiб свого часу намагалися Київський Патрiархат подавати як «церкву Кравчука» – нiбито виключно партiйний полiтичний проект, який працює лише на iмiдж однiєї особи.

Ми неодноразово спростовували такi брехливi плiтки не лише через заяви, але самими реалiями нашого життя. Анi Петро Порошенко, анi будь-який iнший полiтик, незалежно вiд того, представляє вiн владу чи опозицiю, не вiдiграє у життi Православної Церкви України якоїсь виняткової ролi, яка давала би будь-кому пiдстави з цими iменами в такому контекстi ув’язувати нашу Помiсну Церкву.

Менi вiдомо, що користуючись звичайними в демократичному суспiльствi процесами полiтичної конкуренцiї нашi супротивники вживають шалених зусиль, щоби пiдiрвати довiру i спiвпрацю, зокрема мiж нами i державою, спрямованi на протидiю агресiї «русского мiра». Рiзними каналами поширюють цiлком брехливу iнформацiю про те, що керiвництво Православної Церкви України i особисто Предстоятель нiбито кимось контролюються i спрямовуються в дiях. Такi твердження – вiдверта брехня i брудний наклеп.

Жоден, пiдкреслюю – жоден з українських полiтикiв не мали i не мають контролю щодо позицiї та рiшень Церкви.

Тим бiльше цього не мають i не можуть мати якiсть регiональнi клани, якi вiд початку вперто намагалися його добитися, але зазнали фiаско.

Дорогi українцi! Ми вдячнi всiм, хто у цей важливий iсторичний момент пiдтримує зусилля Православної Церкви України з деокупацiї нашого духовного простору. Як вiдкрита Церква ми вiдкрито говоримо про виклики i проблеми та сподiваємося, що спiльними зусиллями зможемо їх подолати.

I нехай Бог благословить нас у цiй добрiй справi!