"В українців сталася революція свідомості". Інтерв'ю з музикантом-революціонером

07.04.2023 13:50   Джерело: kyivpost
Опубліковано : Франківський Новинар

популярне


Росiя рiк за роком насаджувала своїх агентiв в український полiтикум, посилюючи свою пропаганду. Та значна революцiя свiдомостi в головах українцiв сталася пiд час Революцiї Гiдностi у 2014 роцi. Сьогоднi українцi все бiльше розумiють свою справжню iдентичнiсть та прагнуть до побудування своєї мiцної держави. 

Тож Kyiv Post поспiлкувався з культурним революцiонером Ростиславом Бьоме, вiдомим також як Artisto. У 2012 роцi вiн написав революцiйну пiсню, у яку вклав сенс — змiнити Україну на краще. Вже у 2014 роцi пiд час Євромайдану пiсня набула популярностi та стала неофiцiйним гiмном.

У розмовi були обговоренi змiни в українському суспiльствi з того часу, а також покращення, що сталися в українськiй системi.

Як виникла iдея перетворити вашi переживання стосовно України у пiсню? 

Протягом 12 рокiв я жив та навчався у Нiмеччинi. Часом я приїжджав до України, але на короткий термiн. Втiм, на початку 2012 року я надовго затримався в Українi. Вже за мiсяць перебування я почав аналiзувати середовище. I менi не сподобалося те, що я побачив. 

Найбiльше мене вразило те, як живуть пенсiонери. Я порiвнював з умовами життя лiтнiх людей у Нiмеччинi. На мiй погляд, в Українi неправильне ставлення до лiтнiх людей, якi все життя служили країнi на своїх роботах, а тепер не можуть нормально жити. 

Саме з цих iмпульсiв у мене зародилася iдея зробити проєкт, що покликаний змiнити Україну. Втiм на початку я не мав однодумцiв. Я багато спiлкувався з перехожими на цю тему. I вiд усiх чув, що нiчого не можна змiнити. Але я розумiв, що це несправедливо, тому почав писати революцiйнi вiршi. Вже у 2012 роцi я написав перший варiант пiснi. 

Якою була провiдною мета проєкту? Чи вдалося її реалiзувати? 

Метою проєкту було побудувати мiст вiд України зараз до України нашої мрiї. Я вважаю, що iдеї правлять свiтом та людьми. Тому я хотiв популяризувати iдею змiнити Україну. 

Але була проблема у свiдомостi людей, точнiше у її вiдсутностi. У нашiй культурi було мало українського, зокрема у медiа було все заповнено росiйським. Саме Майдан сприяв пiдйому української культури. I вiд тодi цiле поколiння виросло на провiдних iдеях, що були закладенi на Майданi. 

У перший день, коли студенти вийшли на Майдан я записав вiдео iз закликом до повстання. Вже на другий день я приїхав iз Нiмеччини до України та заспiвав пiсню. Таким чином я хотiв морально програмувати громадян України до прагнення щось змiнити.

На мою думку, мiй проєкт посприяв цьому, адже у пiсню я закладав такi тези, про якi тодi ще нiхто не говорив. Вже за декiлька днiв пiсня набула популярностi. Згодом у коментарях пiд моєю пiснею на YouTube багато людей писало, що ця пiсня дає сили йти на Майдан та вiру в цю справу. 

I головне, що багато людей зрозумiло, що країну може почати змiнювати кожен. Починаючи з Революцiї Гiдностi люди взяли у свої руки керування країною. З’явилася вiра у себе та гордiсть за свою iдентичнiсть. Багато українцiв почало повертатися до своїх витокiв та переходити на українську мову. 

У порiвняннi з Нiмеччиною, якi особисто для вас Україна має плюси? I що змiнилося з того часу, коли була написана пiсня? 

Великим плюсом я хочу видiлити те, що народилася українська мова. Тобто вона стала популяризуватися в культурi. Саме культура є основою всього в країнi. На моїх очах народилося українське кiно, почало друкуватися бiльше книг українською мовою, а також масштабування української музики до значних висот.  

Крiм того, хочеться вiдзначити дiджиталiзацiю країни, зменшення бюрократiї. Та окремо хочу зазначити хороший Iнтернет, що є у кожному кафе. А також українська банкiвська система працює на високому рiвнi. 

Ще менi цiкаво споглядати, як розвивається український маленький бiзнес. Тобто звичайнi люди розкручують власнi бренди дуже якiсно та з великим ентузiазмом. Насправдi у Нiмеччинi такого немає. Бракує саме ентузiазму загалом. Можна порiвняти Нiмеччину з лiтньою людиною, яка вже все бачила та пройшла, тому у неї немає такої зацiкавленостi. У той час, як Україна поступово стає на ноги, тому й має ентузiазм, як у маленької дитини. 

Але з моєї перспективи — Нiмеччина чудовий приклад органiзацiї системи всерединi країни. Там працює все, як годинник. Але на нiмецьку систему негативно посприяли подiї останнього часу. Спочатку це було чисельнi бiженцi з Сирiї, пiд яких треба було адаптувати систему. Потiм Covid-19, пiсля якого майже нiчого не працювало. У той час, як в Українi не було такого жорсткого локдауну. I наразi навантажують систему українськi бiженцi, яким потрiбно надати мiсця для життя та налаштувати вiдповiднi бюрократичнi процедури. 

Що, на вашу думку, все ще треба змiнити? 

Текст моєї пiснi є певною програмою, тобто списком того, що необхiдно змiнити. Наприклад, я згадував про пенсiонерiв. Наразi я не знаю точно, наскiльки пiдняли пенсiї для лiтних людей. Але точно знаю, що на хороше життя їм все ще не вистачає. 

Далi спiвав про рiвнi права для жiнок. Тут у цiлому можу сказати, що жiнки в Українi мають можливiсть просувати себе вперед. 

Також я згадував про вiльний доступ до ресурсiв незалежно вiд зв‘язкiв. Хочу зазначити, що зв‘язки насправдi всюди потрiбнi. Але за роки ситуацiя в Українi покращилися i тепер люди мають бiльше можливостей розвиватися самостiйно, якщо вони цього дуже прагнуть та працюють над цим. 

Але мене дуже турбує стан медицини, а конкретно лiкарнi. Пiд час коронавiрусу я був у львiвськiй лiкарнi. У порiвняннi з Нiмеччиною вона мала дуже жахливий стан. 

Також наступним моментом є вiдсутнiсть достатньо злагодженої комунiкацiї та органiзацiї. Наприклад, я працював у кiно в Українi. Порiвнюючи з Нiмеччиною, я можу сказати, що нiмцi мають професiйнiшу дiлову комунiкацiю. Тобто там вiдбувається все на офiцiйному рiвнi через електронну пошту, а в Українi здебiльшого через соцiальнi мережi. Це наче дрiбницi, але вони вiдiграють важливу роль у робочому процесi. 

Як ви можете порiвняти настрої в українському суспiльствi тодi та зараз? 

Ми значно бiльше зацiкавленi у своїй країнi, ми об‘єднанi та вiдчуваємо свою iдентичнiсть. Люди готовi фiзично боронити свою країну, люди воюють на iнформацiйному фронтi, Україна стала країною волонтерiв. Тодi ми були бiльш поєднанi з Росiєю, бо нас програмували на це. Починаючи з Євромайдану ми сепарувалися вiд росiян. 

Сталася революцiя свiдомостi. I Україна зараз знаходиться на порозi шляху нагору. Нашi культура, дух, вiра у себе ростуть. Саме тому я наразi знаходжуся в Українi, бо вiдчуваю цей потенцiал i шалену енергетику.  

Чим ви наразi займаєтеся та якi проєкти у планах? 

Ще перед Майданом я створив органiзацiю в Нiмеччинi United World Organization. Наразi вона допомагає українськiй армiї та українцям у Нiмеччинi. Разом iз благодiйним фондом Caritas ми запускаємо заходи для дiтей та людей, яким необхiдна моральна допомога. 

Також я маю таємний проєкт. Так би мовити, пiдземний хiд у Кремль у формi Троянського коня. Тобто планую цим проєктом проникнути всерединi Росiї та звiдти працювати проти ворога. Але загалом цей iнформацiйний проєкт буде на свiтовому рiвнi. 

Крiм того, нi для кого не таємниця, що Нiмеччина дуже близька до росiйської пропаганди. I дуже багато людей потрапило пiд вплив Росiї. Тож я також займаюся iнформацiйною боротьбою там. 

Анна Неплій


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу ifnews.org.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: kyivpost