Через повномасштабне росiйське вторгнення на територiю Україну, втрати близьких, повiтрянi тривоги, вибухи та вiдiмкнення електроенергiї чимало українцiв не планують вiдзначати рiздвяно-новорiчнi свята.

Разом з тим тисячi вiдважних захисникiв та захисниць зустрiнуть 2023 рiк на фронтi, женучи пiдступного окупанта з нашої землi, а не поруч iз рiдними.

Думки українцiв щодо вiдзначення свят пiд час вiйни роздiлилися. Однi вважають, що святкування не на часi, iншi — навпаки стверджують, що сьогоднi людям необхiднi тихi та сiмейнi вiдзначення свят, якi є частиною життєвої рутини.

Журналiстка Фiртки поспiлкувалась з психологинею Наталiєю Сiгурйонссон та культурологом Євгеном Савiськом про те, чи доречно святкувати свята та як найкраще це зробити в умовах повномасштабної росiйсько-української вiйни.

«Почуття провини та сорому за те, що ми живi та з нами ще трапляється щось добре, зараз знайоме багатьом українцям. Але ми нi в чому не виннi. Життя триває i пiд час вiйни.

Погодьтеся, що якби насправдi наша аскеза принесла разом iз собою мир, аби хоча б якось допомогла в цьому, ми б з вами вже давно перестали б i їсти, i пити.

Але як би ми не намагались “перестати жити”, це не тiльки не допоможе змiнити ситуацiю, а навпаки, — знесилить нас ще бiльше.

Особливо зараз, коли вiдбулась переоцiнка цiнностей, нам важливо “жити життя”, радiючи кожному новому дню i не вiдкладаючи життя на потiм», — пояснює психологиня Наталiя Сiгурйонссон.

Крiм цього, за словами фахiвчинi, складати плани на наступний рiк — не лише доречно, а й необхiдно.

«Щодо доречностi планування, то, звичайно, плануйте. Нехай це буде не довгострокове планування, а планування на найближчий час.

Таким чином ви зможете гнучко реагувати, якщо умови щодо досягнення планiв змiняться та вчасно скоригувати їх.

Також планування корисне для того, щоб знизити тривожнiсть мозку. Тому, що нам тiльки здається, що ми можемо щось контролювати. Насправдi це — тiльки iлюзiя, i останнi декiлька рокiв нам це довели.

Але, коли ми плануємо, мозку здається, що вiн все ще контролює i тому тривога зменшується», — уточнює Наталiя Сiгурйонссон.

Водночас, за її словами, українцям також важливо думати стан, в якому ми зустрiнемо перемогу, та вiдповiдно дбати про себе.

«Нам потрiбнi сили вже зараз, щоб вiдразу почати дiяти у цей день, а якщо ми станемо виснаженими вже зараз, нам потрiбен буде зайвий час, щоб спочатку набратися сил i тiльки потiм почати дiяти.

Ми живемо, щоб жити. Тому не картайте анi себе, анi iнших. Будьте чутливими до себе i до оточуючих.

Звичайно, не потрiбно нехтувати почуттями iнших, але дозвольте жити й собi, i їм», — резюмує фахiвчиня.

Подiляє думку психологинi культуролог Євген Савiсько. За його словами, для пiдтримки України та наближення перемоги вкрай важливо мiцно триматись в тилу, який забезпечує чимало потреб фронту. 

«Потрiбно навчитися цiнувати кожну мить життя. I жити. Жити щосили. Та треба пам'ятати: людина не може жити та працювати без вiдпочинку. Потрiбнi паузи.

Необхiдно себе цiнувати й поважати. Тiшити маленькими радощами. Вони перемикають мiзки й тiло на щось iнше. I саме це буде стимулом, аби рухатися далi. Працювати.

Допомагати тим, кому важче. Жертвувати грошi на Збройнi сили України.

Зрештою, яка користь буде нашим захисникам, якщо в тилу земляки почнуть падати вiд перевтоми? Тил має мiцним i надiйним», — зазначає культуролог.

Євген Савiсько додає, що саме тому, якщо є можливiсть, то потрiбно святкувати, без галасу i надмiрностей.

«Вiтати рiдних, близьких, колег. I звiсно тих, хто на фронтi. Дарувати їм невеличкi приємнi подарунки.

Зокрема, подаруйте трохи тепла свого серця i душi. Проявiть своє милосердя. I ви отримаєте набагато бiльше, анiж навiть можете собi уявити», — пiдкреслює фахiвець.

Разом з тим, за його словами, жодної пiдстави картати себе, за те що ви в тилу, а не на фронтi, немає.

«Якщо, звiсно, все у межах закону. Триває вiйна i кожен робить те, що має.

Фронт не тiльки на передовiй: економiка, наука, освiта, культура. Без них не буде розвитку країни. Армiя не матиме нової зброї та технiки. Без правильного виховання дiти не виростуть справжнiми українцями.

Живiть. Плануйте. Не зупиняйтесь. Життя iде. Україна переможе», — пiдсумовує Савiсько.