Тлумацький районний суд винiс вироки вiдносно осiб, якi ухилялися вiд призову на вiйськову службу пiд час мобiлiзацiї на особливий перiод. Дiї обвинувачених суд квалiфiкував за ст. 336 КК України.

Про це пише Фiртка з посиланням на сторiнку суду.

Данi особи в судовому засiданнi свою вину визнали повнiстю та пiдтвердили всi обставини, зазначенi в обвинувальному актi, а саме: пiдтвердили, що пройшли вiйськово-лiкарську комiсiю та отримали повiстки на вiдправку до ЗСУ, проте не прибули до районного територiального центру комплектування та соцiальної пiдтримки без поважних причин. Ствердили, що щиро розкаюються, запевнили суд, що бiльше такого вчиняти не будуть, просили суворо не карати.

Суд визнав їх винуватими у вчиненнi кримiнального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначив обвинуваченим покарання по 3 (три) роки позбавлення волi кожному.

На пiдставi ст. 75 КК України їх звiльнили вiд вiдбування основного покарання у видi 3 (трьох) рокiв позбавлення волi з випробуванням та встановлено iспитовий строк тривалiстю 1 (один) рiк.

Поклали на обвинувачених обов’язки, якi передбаченi ст. 76 КК України.

Статтею 65 Конституцiї України визначили, що захист Вiтчизни, незалежностi та територiальної цiлiсностi України, шанування її державних символiв є обов’язком громадян України!

«У всi часи захищати рiдну землю було справою честi та гiдностi мужнiх людей, дiйсних патрiотiв своєї країни, святим обов’язком кожного громадянина. Не потрiбно панiкувати та ухилятись вiд воєнних обов’язкiв. Навпаки, краще з чистим сумлiнням i гордiстю вiдстояти незалежнiсть нашої держави.

Пам’ятаймо: що б там не було, якi б не були зараз чи в майбутньому труднощi, яким б несподiваним i пiдступним не був ворожий удар, нiколи ворогу не перемогти нас», - наголошують в дописi.