Щасливий, що попри війну Івано-Франківськ продовжує «жити»: як Петро Шкутяк змінив костюм на піксельну форму
Опубліковано : Франківський Новинар
У боротьбi за право жити об’єдналися дiти та старенькi, жiнки та чоловiки, передає Фiртка. Серед лав захисникiв й працiвники виконавчого комiтету та комунальних пiдприємств. Так, один з тих, хто змiнив костюм на пiксельну форму — заступник мiського голови Петро Шкутяк.
Як i чому багатодiтний батько та учасник АТО вирiшив знову вiдправитися туди, де гаряче i як має жити тилове мiсто — читайте в iнтерв’ю.
Ви багатодiтний батько, а ще й iнвалiд вiйни 2 групи. I за законодавством маєте право не йти воювати. Однак, вже не вперше вирушаєте в зону бойових дiй.
Як ви наважились знову поїхати на фронт?
У мене був досвiд вiйни. Росiйськi вiйська тодi ще стояли пiд Києвом, тому я вирiшив, що буду корисним у вiйську.
Iвано-Франкiвськ — український тил. Кожен намагається долучатись до допомоги, волонтерити.
Чи надходить до вашого пiдроздiлу допомога вiд тилових мiст (Франкiвська, зокрема) i чи вiдчутна вона?
Дуже багато допомоги надiйшло з Iвано-Франкiвська у наш пiдроздiл. Всi потреби були забезпеченi: вiд машин, дронiв, тепловiзорiв до простих побутових потреб. За це я дуже вдячний всiм, хто допомагав.
Допомагали всi: вiд фiзичних осiб — до великих установ.
Чи було щось iз волонтерської допомоги, чого не очiкували та були приємно враженi отримати?
Так. Наприклад, енергетичнi батончики з гiмназiї №1. Також вiдро меду вiд родини. I ще... Сало з цибулею вiд мами.
Насправдi радий був усьому, що передавали. На перших порах це вирiшувало багато питань.
Iвано-Франкiвськ, попри вiйну, намагається продовжувати «жити». Проводять доброустрiй, працює економiка: люди ходять на роботу, без пишнот — та все ж святкують днi народження, весiлля.
Чи не дуже резонує це для тих, хто на фронтi?
Мирне мiсто дуже резонує з прифронтовими, тим паче з фронтовими мiстами. Я щасливий з того, що Франкiвськ живе, так i має бути.
Вiйна забирає людянiсть, природнi бажання, традицiї, звички. Для мене у певний час, було дуже важливо не втратити зв'язок з домом, з життям до вiйни, з тими, кого любиш i з мiстом, у якому люблю жити.
У певний момент страшенно захотiв додому i цим жив, це i тримало на плаву. Тому я дуже радий бачити наше мiсто i щасливий, що у ньому є життя.
Чи бували вашi побратими в Iвано-Франкiвську? Як вiдкликаються про мiсто? Які новини Івано-Франківська?
Всi солдати, якi були в Iвано-Франкiвську розповiдають про наше мiсто з захватом — i це дуже приємно слухати.
Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу ifnews.org.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: firtka