Проукраїнські активісти з Донеччини відновили діяльність свого громадського центру на заході України

12.08.2022 17:11   Джерело: IfNews
Опубліковано : Франківський Новинар

Соцiальна кампанiя «Плiч-о-плiч» iсторiю центра громадянського суспiльства «Друкарня», який знаходився на Донеччинi, але з початком повномасштабної вiйни переїхав до Iвано-Франкiвська, вiдновив свою дiяльнiсть i допомагає iншим громадським органiзацiям.

З 2019 року в Слов’янську на Донеччинi працював центр громадянського суспiльства «Друкарня», основною метою якого було подолання агресiї РФ у мiстi через розвиток громадянського суспiльства. Iз початком повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року активiсти перебралися до Iвано-Франкiвська й не лише вiдновили дiяльнiсть, але й стали прихистком для iнших громадських органiзацiй зi сходу, що вимушенi були тiкати вiд вiйни. 


Денис Бiгунов, керiвник центру громадянського суспiльства «Друкарня», розповiдає, що в довоєннi часи вести дiяльнiсть проукраїнського центру на теренах Донбасу було можливо лише пiсля 2014 року. «Починаючи з 1991 i по 2014 рiк Слов’янськ був дуже радянiзованою територiєю. Там активно проводилась антиукраїнська та проросiйська полiтика. То був тотальний тиск на будь-якi проукраїнськi настрої, за рахунок олiгархiчного фiнансування просувалося все росiйське. Так, наприклад, вiд московського патрiархату лише в Слов’янську побудували бiля 10 величезних дорогих храмiв. В одному з них настоятелем був особистий духiвник вiдомого Iгоря Гiркiна-Стрєлкова», – каже Денис.

Лише у 2014 роцi, пiсля того, як українська армiя захистила територiю i не дала захопити Слов’янськ, люди почали смiливо висловлювати свою проукраїнську позицiю. Мiсцева влада пiдтримувала такi настрої суспiльства. Тодi можна було справедливо говорити про те, що Слов’янськ – український. I вже в 2019 роцi з’явився центр громадянського суспiльства «Друкарня».

«У рамках нашого центру ми проводили тематичнi заходи, круглi столи, форуми, якi були спрямованi на пiдтримку проукраїнської позицiї, на руйнування мiфiв про рiзницю мiж українцями сходу та заходу, ми влаштовували мiжнароднi та українськi обмiни. Прорадянських людей старшого вiку ми возили до захiдних мiст України, щоб вони на власнi очi переконались у вiдсутностi агресивних нацiоналiстичних настроїв, про якi так активно розповiдала росiйська пропаганда», – згадує Денис.

Дiяльнiсть центру набирала обертiв, але активiсти знали, що просто так «вiдпустити» Донбас Росiя не зможе. Це стало очевидним уже за тиждень до початку повномасштабного вторгнення, коли почалися загострення в Луганськiй i Донецькiй областях.

«Ми розумiли, що якщо мiсто захопить росiйська армiя, то всiх проукраїнських активiстiв вони закатують, вб’ють, вивезуть у РФ i т. д. Краще одразу застрелитись, нiж потрапити до рук росiян. Тому ми готувалися до можливої евакуацiї. Вже 24 лютого частина нашої органiзацiї була евакуйована. Особисто я з родиною й iншими колегами евакуювався вже 25 лютого. Тодi в нас ще було бiльш-менш спокiйно, проте географiя така, що росiяни могли бути в мiстi як за декiлька днiв, так i буквально за день. Тому, знаючи, що в першу чергу прийдуть за нами, ми ухвалили рiшення про евакуацiю», – пригадує Денис.

У «Друкарнi» було багато партнерiв i друзiв на заходi Українi, з якими вони спiвпрацювали. Були дружнi органiзацiї у Львовi, Iвано-Франкiвську, Моршинi тощо.
Таким чином активiсти органiзацiї опинилися в Iвано-Франкiвську i вже з середини березня почали вiдновлювати дiяльнiсть органiзацiї.

«Нашi партнери, мiсцевi, надали нам примiщення. Тут ми змогли i вiдновити роботу центру, i жити, i навiть приймати тих, хто потребує прихистку. Нам дуже допомогли нашi мiсцевi друзi – органiзацiї i просто окремi люди. Хтось надав матраци та постiль, хтось обладнання для кухнi тощо. Бiльше того, є в нас тi, хто постiйно тут i працює, i проживає, є й тi, хто залишається на час. Такий в нас тут штаб», – дiлиться Денис.

Також у «Друкарнi» збирають гуманiтарну допомогу вiд iноземних органiзацiй i вiдправляють її на Донеччину.

«Ми вдячнi всiм нашим мiсцевим партнерам, бо якщо б не вони, то ми не змогли б нiчого зробити. Я вважаю, що прiрва мiж сходом i заходом – то великий мiф. I цей важкий час це продемонстрував. Зараз вiдбувається такий розквiт українського духу. Так, бувають розбiжностi, але це нормально. Україна дуже велика держава, i тому можуть бути певнi розбiжностi, та в цiлому – ми єдинi. Як тiльки ми переможемо, ми всi разом почнемо концентруватися на розвитку та вiдновленнi нашої України».

Соцiальний проєкт «Плiч-о-плiч» розповiдає iсторiї про надзвичайних українцiв. Слiдкувати за iсторiями героїв можна в Instagram та Facebook.

null
null
 
 
null
Фото з мережі Інтернет

«Плiч-о-плiч» — всеукраїнська кампанiя про єднiсть українцiв й про те, що ми незламнi, вiльнi та смiливi тодi, коли разом, яка реалiзується за участi Рiвненської, Тернопiльської, Iвано-Франкiвської, Львiвської, Закарпатської, Чернiвецької, Волинської ОДА.

Проєкт USAID «Трансформацiя комунiкацiй» має на метi працювати в партнерствi з Урядом України, приватним сектором та громадянським суспiльством задля пiдвищення стiйкостi демократiї в Українi через iнновацiйнi пiдходи, якi залучають українцiв до обговорення демократичних перетворень та Європейської iнтеграцiї країни.

Green Penguin – креативна агенцiя, яка комунiкує про важливi державнi та соцiальнi проєкти.

Контакти для коментарiв, спiвпрацi та створення спецпроєктiв: 

Ольга Сиротюк olyasyrotiuk@gmail.com 380674397507 

Олександр Александров a.aleksandrov.pr@gmail.com 380503477953


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу ifnews.org.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: IfNews