Iванофранкiвцям пощастило з горами й не пощастило з клiматом. Хочеш пiти в похiд? Бери наплiчник i йди, або стрибай в електричку до Ворохти та мандруй звiдти. Якщо пощастило з погодою. А через змiну клiмату погода дедалi частiше та сильнiше вносить корективи в плани туристiв та завдає мiльйонних збиткiв мiсцевому та нацiональному бюджетам.

Чого вартує одна повiнь

Iвано-Франкiвськ та область увесь час то заливає дощами, то пiдтоплює, то геть зносить повiнню. Негода наче споконвiку була характерною для Прикарпаття, але з роками стала ще гiршою. Чого тiльки варта повiнь у червнi 2020-го року, коли саме ця область зазнала найбiльше втрат. За пiдрахунками ДСНС, з понад 10 тис. пiдтоплених будинкiв у 5 захiдних областях України, у самiй лише Iвано-Франкiвськiй їх постраждало 9 157. Це була наймасштабнiша повiнь в Українi за 60 рокiв спостереження. У зв’язку iз цим лихом, мiсцева облдержадмiнiстрацiя отримала зi Спецiального фонду Державного бюджету України 480 млн грн на лiквiдацiю наслiдкiв, компенсацiю збиткiв та допомогу постраждалому населенню. В той час як Львiвська облдержадмiнiстрацiя одержала лише 10 млн. Але цi кошти нi повернуть втраченi життя та здоров’я людей, нi вiдшкодують реальних збиткiв.

Стихiйнi явища

Долина, Яремче, Коломия, Пожижевська та сам Iвано-Франкiвськ постiйно потерпають вiд стихiйних гiдрометеорологiчних явищ (СГЯ). СГЯ – атмосфернi явища, якi за своєю iнтенсивнiстю, перiодом виникнення, тривалiстю та площею поширення можуть завдати або завдали значних збиткiв державi та населенню. Повiнь 2020-го року — лише один з прикладiв.

Команда волонтерiв та експерток з громадської органiзацiї “Екодiя” на основi статистичних даних Центральної геофiзичної обсерваторiї iм. Б. Срезнєвського створила iнтерактивну мапу клiматичних аномалiй, де видно всi звичнi погоднi явища, якi з нехарактерною силою або тривалiстю завдавали клопоту мешканцям та мешканкам областi. З 2016 р. по 2020 р. тут зафiксовано майже 200 СГЯ, i це не лише дощi.

На метеостанцiї Пожижевськiй регулярно фiксують дуже щiльнi тумани з видимiстю 50 м. Уявiть що ви стоїте на кутi хрущовки з 4-х пiд’їздiв. За такого туману ви не побачите машину, яка заїжджає у двiр з протилежного боку дому.

Декiлька прикладiв стихiйних явищ, якi сталися в цi роки:

15 червня 2016 року в Iвано-Франкiвську менш як за годину випало 36 мм дощу. Це 360 лiтрiв на 1 м². Нi земля, нi водовiдвiднi системи не встигали так швидко вбирати воду.

17 червня 2016 року на Пожижевськiй випав град дiаметром 27 мм. Це бiльше, нiж людське око (24 мм). Це сталося всього 2 рази за 56 рокiв спостереження.

20 червня 2016 року в Iвано-Франкiвську зафiксували ураганний вiтер 31 м/с. При швидкостi вiтру 13,9–17,1 вже хитаються дерева, не лише гiлки.

24 лютого 2017 року в Яремче зафiксовано сильний штормовий вiтер 28 м/с. За такого вiтру зриває черепицю з дахiв i дерева вириває з корiнням.

на День Незалежностi України у 2018-му роцi в Яремче випав град дiаметром 30 мм — це приблизно перепелине яйце.

Бiльше прикладiв того, як змiна клiмату проявляється в областi, можна подивитися на мапi.

Чому це з нами вiдбувається

Клiмат змiнюється через зростання концентрацiї парникових газiв в атмосферi. Здебiльшого це вуглекислий газ, який вивiльняється при спалюваннi викопного палива: кам’яного вугiлля, природного газу, нафтопродуктiв тощо. Крiм того, в атмосферу потрапляють метан, який має парникову силу в десятки разiв вищу, за вуглекислий газ. Найбiльше його утворюється при видобутку природного газу, внаслiдок кишкової ферментацiї тварин та вiд гниття органiки, в тому числi рослин у водоймах, що забрудненi нiтратами та фосфатами. Енергетика, сiльське господарство та промисловiсть продукують найбiльше парникових газiв з-помiж усiєї людської дiяльностi.

Парниковi гази утримують в атмосферi сонячну енергiю, через що зростає глобальна середня рiчна температура. В Українi, через географiчне розташування, вона зростає майже втричi швидше, нiж в середньому у свiтi.

Зростання температури небезпечне в першу чергу через випаровування води, що призводить до клiматичного дисбалансу. Це елементарнi закони фiзики: чим вища температура довкiлля, тим швидше випаровується вода i накопичується у “дощових хмарах”, це також пiдвищує розбаланс мiж зонами пiдвищеного та пониженого тиску. У теплу пору, коли поверхня землi прогрiвається до 20 °C та вище, висхiднi потоки повiтряних мас проходять через такi хмари та пiднiмають краплi води до 8-10 км. Саме там, за температури -35 –40 °C краплi зiштовхуються, охолоджуються, налипають одна на одну та утворюють градини. Чим бiльше вологи випарується, тим бiльше цих крапель i тим сильнiшi цi висхiднi потоки через перепад тиску, тим бiльшi градини утворюються.

Великий град — це лише один з проявiв змiни клiмату. Швидше випаровування вологи також призводить до бiльш затяжної посухи та пилових бур.

Ще один важливий бiк зростання температури — танення льодовикiв та теплове розширення води у свiтовому океанi. Якщо одного дня Земля втратить усi льодовики, рiвень свiтового океану зросте бiльш як на 60 метрiв. Для порiвняння, якщо рiвень Чорного та Азовського морiв пiднiметься на 1 м, то буде затоплено приблизно 1 млн га землi на пiвднi України, це площа спiвставима з Тернопiльською областю (1,2 млн га). Дослiдження “Вода близько” показує, що пiдняття рiвня моря на 1 м цiлком реальне для України вже до кiнця поточного столiття, якщо ми не скоротимо викиди парникових газiв.

Як розв’язувати проблему

Зростання концентрацiї парникових газiв та змiна клiмату — глобальна системна проблема, вирiшувати яку теж треба системно на всiх рiвнях: мiжнародний, державний, мiсцевий.

Наш уряд, законодавчим шляхом, збiльшуючи податки, покращуючи монiторинг, має повноваження та владу впливати на всi галузi економiки таким чином, щоб їх дiяльнiсть зменшувала викиди парникових газiв. Для цього потрiбне достатнє фiнансування з Державного та мiсцевого бюджетiв заходiв зi скорочення викидiв парникових газiв та адаптацiї до змiни клiмату. Розвиток енергоефективностi, вiдновлювальних джерел, громадського транспорту, впровадження сталих практик в аграрнiй промисловостi забезпечить скорочення викидiв парникових газiв.

Дослiдження показує, що 1 євро, iнвестоване в адаптацiю до змiни клiмату може вберегти вiд витрати 6 євро на подолання наслiдкiв. Тож для Iвано-Франкiвська важливо провести оцiнку ризикiв, на основi якої буде створена Стратегiя з адаптацiї. Важливо забезпечити реалiзацiю Стратегiї.

Адаптувати своє мiсто до наслiдкiв змiни клiмату можна i без прямої вказiвки вiд держави. Пiдготувати своє мiсто чи село до сильних дощiв та хвиль тепла може кожна громада. Для цього потрiбно об’єднатися та докласти спiльних зусиль. Експерти та експерти Української Клiматичної мережi розробили цiлий Каталог природоорiєнтованих рiшень, де зiбранi 25 конкретних порад з iнструкцiями, як пристосувати урбанiзований простiр до наслiдкiв змiни клiмату.

Дар’я Лазарєва — експертка вiддiлу клiмату та транспорту, ГО “Екодiя”