Під час війни сексуальне насильство є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права. Аби пережити травматичний досвід, постраждалим від насильства потрібна кваліфікована допомога. Де та як отримати її під час війни?
Де шукати підтримку постраждалим від сексуального насильства
Перегляньте також:
- Івано-Франківськ в роки Першої світової війни: ретросвітлини
- Делятин на столітніх світлинах: війна, мешканці, солдати
У травні в Україні запрацювала онлайн-платформа з надання безоплатної спеціалізованої психотерапевтичної підтримки особам, які зазнали насильства, пов’язаного з війною (зокрема, й сексуального). Фахівчині та фахівці платформи «Аврора» надають професійну допомогу онлайн і телефоном потерпілим із будь-якого регіону України, включно з окупованими територіями, місцями ведення бойових дій, а також тим, хто нині закордоном.
Сьогодні на платформі «Аврора» працюють 6 кваліфікованих психотерапевток/-тів. Звернутися по допомогу й обрати фахівця, з яким буде комфортно працювати, можна незалежно від віку й статі.
«Наша команда багатопрофільна, і це великий плюс. Інколи ми направляємо постраждалих до інших фахівців/-чинь щодо тих потреб, які людина могла навіть не усвідомлювати», – розповідає психотерапевтка платформи Марина Сириця.
Послуги, які надає онлайн-платформа «Аврора»:
- психотерапія травматичного досвіду;
- відновлення емоційної рівноваги та внутрішнього ресурсу для відбудови життя;
- розв’язання питань збереження здоров’я, зокрема репродуктивного;
- юридичні консультації;
- влаштування до притулку для постраждалих осіб.
Щоб отримати допомогу, необхідно заповнити коротку анонімну форму за посиланням: https://rozirvykolo.org/mental-support. Комплексна підтримка та консультації психотерапевтів, медиків і юристів безоплатні, анонімні та конфіденційні, з дотриманням високих професійних етичних стандартів.
Як проходять консультації з фахівцями «Аврори»
Зі слів психотерапевтки Марини Сириці, консультація – це безпечна розмова, в якій постраждалі насамперед отримують необхідну підтримку. Часом травма є настільки значною, що заважає будувати здорові стосунки з іншими людьми. Тому одним з етапів терапії є саме робота над відновленням довіри.
Часто потерпілі не вірять, що впораються. Насправді завдяки підтримці фахівців і безперервній роботі відновлення можливе. Це підтверджують українська та міжнародна експертизи. Йдеться про так зване посттравматичне зростання – процес якісних змін під час подолання життєвих криз, коли люди усвідомлюють власні сили та витримку, глибше розуміють свої емоції.
Робота над травмою займає певний час: для кожної людини він різний. Та самотужки боротися з болем набагато складніше, ніж із підтримкою фахівців/-чинь. Тому краще не залишатися зі своєю проблемою наодинці, а звертатися по професійну допомогу, наголошує психотерапевтка.
«Існує чимало факторів, що змушують людину тримати біль у собі: страх, сором, осуд чи просто нерозуміння себе. Нерідко травма працює так, що люди закриваються, і тоді пригніченість продовжується. Погіршуються стосунки в родині, в парі, на роботі. Наслідком такого усамітнення може стати меланхолія або вживання алкоголю чи інших речовин, які викликають примарне відчуття душевного спокою. Це неодмінно впливатиме на середовище потерпілих. Тому іноді звернення по допомогу – це спосіб захистити не лише себе, а й своїх близьких», – каже Марина Сириця.
Як оточенню підтримати постраждалих і не нашкодити їм
Насамперед родина, друзі чи колеги потерпілого/-ої мають усвідомлювати, що будь-яка реакція на травму – нормальна. Це може бути втрата контролю над собою, спалахи агресії, порушення пам’яті й уваги. Це природні захисні механізми нашого організму. Звичайно, близьким дуже важко сприймати таку поведінку, тож важливо підходити до діалогу з розумінням.
Аби не нашкодити потерпілим від насильства внаслідок війни, ми можемо говорити такі фрази:
- «Я буду поруч, коли тобі це потрібно»;
- «Я не ініціюю розмову, але якщо ти її потребуєш, я буду з тобою»;
- «Я не завжди знаю, що із цим робити, і це нормально, бо я не експерт/-ка. Але я можу пошукати для тебе професійну підтримку, якщо ти її потребуватимеш».
Команда «Аврори» надає консультації й членам родин постраждалих.
«Є такий напрям як психоедукація: наші фахівці та фахівчині розповідають, як правильно поводитися з людьми, що пережили насильство чи іншу психотравму», – ділиться пані Марина.
Близькі люди можуть бути присутніми на перших зустрічах із психотерапевтом/-кою. Іноді потерпілим від насильства легше розпочати роботу над травмою саме таким чином. Тоді партнерові/-рці важливо створити безпечні умови для потерпілих, стати таким собі «контейнером» для проживання почуттів. Однак слід враховувати, що часом складний досвід наших рідних травмує нас самих (ретравматизація – авт.). У такому разі варто обов’язково сказати про це спеціалістам і не поглиблювати проблему.
Головне у спілкуванні з постраждалими – не засуджувати їх. А от підтримка та розуміння оточення дозволяє легше і швидше пережити будь-яку страшну подію, резюмує психотерапевтка.
Онлайн-платформа «Аврора» створена Фондом ООН у галузі народонаселення за сприяння Офісу Віце-прем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та підтримки Уряду Великої Британії.
Статтю підготовлено в межах програми гуманітарного реагування UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення, за підтримки CERF (Central Emergency Response Fund).
