З бутлями чи відрами один за одним до криниці чимчикують люди. Місцеві кажуть: такого ажіотажу, скільки живуть не пам’ятають. Вперше приїжджають навіть мешканці довколишніх сіл, розповідають ТСН.

«А я все так іду, мені на 2-3 місяці стане, бо до тепер я користувався сухою соллю», - каже чоловік, що прийшов до джерела.

Це не жарт - адже у криниці не джерельна вода -  ропа. «Давали на експертизу, то казали, що все добре, що немає ніякого тут щось страшного», - пояснюють місцеві.

Свою сіль селяни тут видобувають століттями. Кажуть: процес не складний, але фізично важкий. Ропу у каструлі ставлять на вогонь і коли вона закипає, починає кристалізуватися. Сіль виходить дрібна, наче пісок. «Щоб повну каструлю виварити, щоб ця сіль виварилися, то потрібно 5 год. Протягом 5 годин її треба помішувати, бо вона пригорає», - розповідає господиня.

З 5 літрів ропи, каже жінка, виходить кілограм солі.  Але більшість селян на виварювання часу не гають - користуються просто самою ропою. Нею поливають салати, другі страви, підсолюють супи, квасять капусту, роблять консервацію. А сало в ропі - пальчики оближеш.

Їхньому соляному джерелу, переконані селяни, не загрожує ані посуха, ні споживацький бум - воно завжди повне.