Від початку повномасштабної війни 202 людини, які вимушено покинули свої домівки, влаштувалися на роботу через Івано-Франківський обласний центр зайнятості. Про це Суспільному розповіла заступниця директора установи Ольга Шевчук.

За її словами, підприємствам, які беруть на роботу переселенців, держава компенсує дві мінімальні зарплати за кожного оформленого працівника. Від 24 лютого до обласного центру зайнятості в пошуках роботи звернулися 1 126 людей з інших регіонів.

"55 людей перебувають у трудових відносинах. Статус безробітного вони отримати не можуть, але ми для них шукаємо роботу, тому що вони можуть працювати за сумісництвом. На цей час затребуваними в нас залишаються швачки, продавці, водії, бухгалтери, пекарі, кухарі", — каже Ольга Шевчук.

Олена Білоіван 11 березня приїхала до Івано-Франківська із селища Пісківка, що на Київщині.

З 8 квітня Олена Білоіван працює інженером з питань державних закупівель в одному з комунальних підприємств міста.

"До нас не дійшов фронт. Зупинився перед нашим селищем. Але коли бої були вже дуже близько, в нас оголосили евакуацію — вивозили автобусами всіх жінок і дітей. Ми також автобусами евакуювалися", — розповідає Олена Білоіван.

З 8 квітня вона працює інженером з питань державних закупівель в одному з комунальних підприємств Івано-Франківська. А її чоловік на цьому ж підприємстві влаштувався електрозварником.

"Колектив на підприємстві дуже чуйний. Вони співчувають нам. Всі — добрі люди. Ми ходили на різні співбесіди й на випробувальні роботи. Я навіть вареники ліпила — була згодна на будь-яку роботу, бо треба було жити", — каже Білоіван.

Загалом у цій компанії працюють 10 переселенців. Більшість з них влаштувалися на вакансії робітників благоустрою. Ще двох людей після взяття на облік у військкоматі планують влаштувати на асфальтобетонні роботи, каже директор міського комунального підприємства Віталій Бурко.

"Підприємство переїжджає на територію нашої області і є потреба в кадрах. Тоді ми допомагаємо з підбором спеціалістів. Є такі роботодавці, які приїжджають сюди зі своїм персоналом. Але все одно ми з ними комунікуємо. Якщо на цей час немає потреби, це не означає, що її не буде", — пояснює Ольга Шевчук.