10 січня ситуацію, пов’язану з просіданням земної поверхні в селі Кропивнику Калуської громади, обговорили на засіданні міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.

Як зазначив начальник управління з питань надзвичайних ситуацій Калуської міської ради Іван Дембич, підземна розробка корисних копалин порушує природну рівновагу та призводить до зсувів і деформацій земної поверхні, інформують "Вікна".

Мульди зсуву утворюються і на Калусько-Голинському родовищі, де видобуток вівся трьома рудниками: Калуш, Голинь і Ново-Голинь. Зараз над  рудниками скрізь фіксуються зсуви з різною інтенсивністю. Зокрема, на території Кропивницького старостинського округу активізувалося просідання над рудниками Голинь і Ново-Голинь. Так, нагадав Іван Дембич, у 2020 році відбулося просідання за межами села Кропивник площею близько 6 га і глибиною до 1 метра, яке наповнилося водою атмосферного походження. Це просідання — на віддалі 300 метрів від житлових будинків. Рік тому, 14 січня 2021 року, у Кропивнику зафіксували нове просідання — глибиною до 30 см і протяжністю 250-300 метрів уже на відстані 100 метрів від житлових будинків. Відстань між ділянками двох просідань — 250 метрів.

«З метою попередження нещасних випадків у разі можливого обвалу земної поверхні було проведено обгородження даної ділянки попереджувальною стрічкою та встановлено попереджувальні знаки», — повідомив Іван Дембич.

Науковці не сумніваються, що процеси просідання земної поверхні у Кропивнику триватимуть і надалі.

«У попередні роки проводилося інструментальне спостереження, яке показало, що відбувається процес зсуву гірничого масиву і деформації, які проявляються у вигляді утворення мульд просідання. За прогнозами даний процес буде продовжуватися. Існує загроза утворення нових просідань, що може призвести до катастрофічних наслідків і нещасних випадків, оскільки відстань від просідання до найближчої житлової забудови становить близько 100 метрів», — повідомив Іван Дембич.

Після утворення просідання у Кропивнику на початку минулого року міська влада ініціювала проведення на місці виїзної наради за участі керівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Також подали запит про виділення з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища коштів на екологічний моніторинг: тоді було виділено 420 тис. гривень. А роботи виконували фахівці з Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Моніторинг фактично підтвердив песимістичний прогноз: у Кропивнику спостерігається активна зона просідання, а в небезпечній зоні — 70 житлових будинків. Оскільки досі систематичного моніторингу за просіданням земної поверхні на території цього села не велося, то спрогнозувати, коли саме слід очікувати чергового просідання. науковці не змогли. Проте вони переконані: це неминуче станеться.

Тож міська влада почала підготовку до попередження найгіршого сценарію. Як повідомив Іван Дембич, карту мульд просідання співставили з Генпланом Кропивника і було встановлено, що у небезпечній зоні розташовані 56 житлових будинків, мешканці який підлягають першочерговому відселенню. Також Калуському ЦНАПу дали доручення зафіксувати кількість людей, які зареєстровані у житлових будинках небезпечної зони станом на січень 2022 року та отримати їхню згоду на обробку персональних даних: перелік осіб необхідний для того, щоб підготувати звернення до Кабміну щодо розробки державної програми будівництва житла і відселення людей з небезпечної зони.

Також міська влада має намір винести проблему на розгляд регіональної (обласної) комісії ТЕБ і НС — це має полегшити «вихід» на програму з відселення.

Крім того, як ішлося на засіданні міської комісії, також опрацьовують можливість компенсації мешканцям Кропивника земельних ділянок. Так, за словами начальника міського управління земельних відносин Володимира Мельника, у зоні просідання опинилися багато земельних ділянок, які були приватизовані людьми для ведення особистого селянського господарства. Частина з них — затоплена і не може бути використаною.

За словами Володимира Мельника, управління вивчило можливість обміну цих земельних ділянок на придатні до використання. Така можливість є, оскільки у 2021 році держава передала міській раді значні площі земель сільськогосподарського використання за межами сіл, у тому числі і Кропивника. Проте, як наголосив Володимир Мельник, такий обмін можливий за згодою сторін — міської ради і власників землі. Зустріч із жителями Кропивника з цього питання попередньо запланували на 16 січня.

Щодо ділянок, на яких розташовані індивідуальні житлові будинки, то, за словами Володимира Мельника, за Генпланом села від 2019 року на території Кропивника є кілька масивів, де можна виділяти земельні ділянки людям, житло яких розташоване у зоні просідання. Крім того, є ще один варіант: із 2010 року, після того, як Законом України на території Калуша сіл Кропивник і Сівка Калуська було оголошено зону екологічного лиха, у Калуші (в житловому масиві Підгірки) були зарезервовані території для відселенні людей.

«Зараз проводиться інвентаризація даних масивів і в подальшому їх можна використовувати для відселення людей», — повідомив начальник земельного управління.

Таким чином власникам проблемних земельних ділянок у Кропивнику, скоріш за все, дадуть можливість їх обміняти. А хто не встиг приватизувати землю, то тут не потрібен буде договір міни: проблема вирішиться шляхом надання дозволу на виділення землі в іншому місці.