Раніше музична школа у Більшівцях служила приміщенням для органів НКВС, а у підвалі утримувались в'язні. Переважно це були учасники націоналістичного підпілля, члени їх родин та усі, хто підозрювався у нелояльності до радянської влади. Цих людей готували до депортації, пише - Бліц-Інфо.

За словами директора КП «Пам'ять» Василя Тимківа, тут одночасно могли утримувати сотні людей.

«Людям навіть не було де прилягнути. Щодня або щоночі тут проводились допити, побиття, тортури, знущання. Це були жахливі умови утримання, було важко передати елементарні харчі, про медичну допомогу взагалі нема що говорити. Холод, сирість... Все це призводило до смерті. А тіла загиблих, імовірно, заховували десь поблизу»,- пояснює історик.

Про імовірне поховання пошуковці дізнались від о.Василя Завірача. За словами священника, місцеві старожили неодноразово розповідали про терор у ті часи. Були  свідчення, що над схилом ховали закатованих людей. 85-річна Стефанія Луців добре пам'ятає, як маленькою бігала дивитись на тіла людей. 

«Ззаду музичної школи скидали тіла вбитих партизанів. І я школяркою разом з дітьми бігала туди дивитись. Ми знали добре, що то партизанів вбивають. Пам'ятаю, як старенька жінка сиділа і плакала над сином»,- ділиться пані Стефанія.

І справді, за 150 метрів від приміщення музшколи пошуковці натрапили на людські останки. Тимків припускає, що окрім в'язнів могли ховати й повстанців, яких з навколишніх сіл привозили на упізнання.

У перші хвилини археологи натрапили на людський череп та кістки. За словами судмедексперта-криміналіста Омеляна Левицького, останки належать маленькій дитині.

«Це, імовірно, останки дитини, бо короткі кістки і таз маленький. Хлопчик чи дівчинка буде зрозуміло після експертизи. Якщо вірити моїй таблиці, вік дитини 5 чи 6 років, бо довжина тіла 80 сантиметрів»,- пояснює Левицький.

Згодом у землі знайшли й другу дитину, однак значно молодшу. А під нею виднілись кістки дорослої людини.

Василь Тимків зазначає, що діти -  найвразливіша категорія, адже у них несформований організм і їм важко пережити такі умови утримання у в'язниці.

«Дітей не судили. Імовірно, їх разом з батьками готували до депортації. Але, не витримавши всіх умов у в’язниці, малюки гинули. Це могло бути через інфекційні або простудні захворювання. А міг вдарити і НКВСівець. На жаль, така страшна практика була в ті часи»,- пояснює пошуковець.

Працівники «Пам'яті» отримали дозвіл від всеукраїнської Міжвідомчої комісії на ексгумацію. Археологи проведуть експертизу, спробують виявити прижиттєві поранення, встановити вік та стать загиблих людей. Загалом вдалось знайти останки двох дітей та двох дорослих. Однак, Тимків зауважив, що ділянка цього поховання може бути набагато більшою. Щоб повністю оглянути місце, потрібно приблизно місяць- півтора.