33-річний Юрій Мартищук вирішив проміняти футбол на сольну музичну кар’єру. Точніше, на професійному рівні Юрій не грає з далекого 2015 року, тобто з часу, коли краху зазнав одеський «Чорноморець», пише - Правда з посиланням на Главком.

«У мене виник варіант із «Волинню», але там вже були три голкіпери – Шуст, Неділько і Кичак, – говорить Мартищук про спроби залишитися у футболі. – Ще Ужгород – я вже чіплявся за будь-який варіант, лише б грати. Пройшов із ними збори, але клубу заборонили заявляти новачків. У першу лігу Норвегії їхати не захотів. Першу лігу України ігнорував принципово. Час минав, і я усвідомив, що немає сенсу продовжувати пошуки. Спокійно і тихо відійшов від футболу».

Після того Юрій почав шукати варіанти нефутбольного заробітку.

«Спочатку спробував себе у ресторанному бізнесі, – каже. – Два роки керував баром в Аркадії. Доходило до того, що навіть виконував обов’язки бармена. Стояв уночі і розливав пиво. Така діяльність не припала мені до душі.

Зараз же зробив перші кроки у музиці. Чому так? У футболі я звик отримувати задоволення від того, що роблю. Музикою зайнявся недарма. З дитинства дуже любив слухати треки DJ Tiesto та Девіда Ґетта. Коли завершив кар’єру, першим ділом поїхав на музичні фестивалі, побачив найкрутіших ді-джеїв світу – Мартіна Герікса, Дона Діабло. В один прекрасний день мене занесло на Atlas Weekend, після якого чітко зрозумів, що хочу займатися музикою. Тож повернувся в Одесу і одразу записався у школу ді-джеїв. Пройшов увесь навчальний курс, придбав діджейський пульт, обладнав домашню студію. Тепер маю нагоду займатися цим професіонально. Це – дороге задоволення. Але у власні знання потрібно інвестувати. Паралельно подався на курси фортепіано. Я гратиму вишукану електроніку (усміхається).

А щоб робити це, треба максимально освоїти найрізноманітніші музичні знання. Вивчаю нотну грамоту – коли вперше взяв до рук, то знав тільки, як скрипковий ключ виглядає. Зараз перебуваю десь на рівні першого класу. Якщо для того, щоб стати футболістом-професіоналом, займався 10 років, то музику освоюю тільки перший рік. Коли до кінця 2019-го мені вдасться випустити реліз свого треку – буду дуже щасливий. А ще працюю над своїм радіо. Запускатиму його на персональному офіційному сайті, який уже готовий. Це буде танцювальна музика – хауз, ф’юче-хауз, біг рум хауз».

Матищук підібрав собі псевдо dj Hutsul.

«Коли почав підбирати собі ім’я, виявилося, що це не так вже й просто? – розповідає Юрій про свої пошуки. – Не хотілося нікого повторювати. «Гуцулом» ще ніхто не називався. Я тільки замінив літери на латинські, розробив свій логотип. Чому «Гуцул»? Я ж із Коломиї, серця Гуцульщини. Пригадую, коли приїхав у «Карпати», з трибун вигукували «Гуцул! Гуцул!» Чому б не продовжити життя цього прізвиська?»

Юрій каже, що збирається вплітати у свої треки гуцульські етномотиви.

«Є така ідея. Щоб цимбали, трембіта. Це було б круто. У цьому напрямку ONUKA працює. А Руслані звук трембіти приніс перемогу на Євробаченні».

Впродовж кар’єри футболіста Мартищук виступав за івано-франківський «Спартак», львівські «Карпати», луганську «Зорю» і одеський «Чорноморець». Також його послугами цікавилися московський «Спартак» з РФ і донецький «Шахтар».

Довідково:

Юрій Васильович Мартищук (нар. 22 квітня 1986, Коломия, Івано-Франківська область) — український футболіст. Відомий виступами за івано-франківський «Спартак» та львівські «Карпати». Срібний призер першої ліги чемпіонату України.

Починав грати у калуському «Прикарпаття» та івано-франківському «Спартаку». За час виступів у цих командах Юрієм цікавилися такі клуби, як донецький «Шахтар» та московське «Динамо».