Великдень. Особливості святкування на Прикарпатті

07.04.2018 11:45   Джерело: IfNews
Опубліковано : Патрік Скеля

Цьогоріч греко-католики та православні святкуватимуть Великдень 8 квітня. День Воскресіння Господнього вважається культовою подією світової історії та одним із найголовніших свят у році для всіх християн, пише - Репортер.

Читайте також

На Великодні свята до Франківська приїде 100 дітей з Донеччини

Але чи ми все знаємо про традиції та звичаї святкування Великодня?

З історії

Щороку Великдень святкується у різні дні. Ще у ІІ столітті між духовенством почалися суперечки, коли саме потрібно святкувати Воскресіння Христа. Аби поставити крапку в цій полеміці, у 321 році імператор Костянтин Великий скликав Нікейський собор. Впродовж двох місяців кілька сотень єпископів, пресвітерів і дияконів вирішували, яку ж дату обрати. Зійшлися, врешті, на першій неділі після першої повні весняного рівнодення. А позаяк це явище відбувається завжди в різний час, то і дата святкування різниться.

Однак, християни користуються двома різними календарями. Православні та греко-католики слідують юліанському календарю. Католики віддають перевагу григоріанському, згідно з яким весна розпочинається раніше на 13 днів. Саме тому католицький і православний Великдень святкують у різні дні, але деколи трапляється, що обидві дати збігаються.

Головне – чисті думки

Про основні великодні традиції та обряди знають мабуть усі. Та особливо колоритно Великдень святкують на Прикарпатті.

Чимало люду готуються до свята з першого дня Великого посту, який триває сім тижнів. Існує повір’я, що саме в цей період можна очистити свою душу, відмовившись від спокус в їжі й мирського життя. При цьому священики пояснюють: аби отримати прощення, потрібно працювати над своїми помилками, пробачити образи, допомагати іншим. Бо без духовної роботи обмеження в їжі можна вважати просто дієтою.

Однак піст – це особистий вибір кожного. А от про чистоту в оселі на Великдень дбають усі. За традицією всі хатні справи потрібно завершити у четвер перед Великоднем, який у народі називають Чистим четвергом.

Також цього дня господині печуть паски та розмальовують писанки, які є найголов­нішими атрибутами у святковому кошику.

У давнину жінки підходили до роботи, старанно помолившись, виганяли погані думки і аж тоді бралися до приготування хліба. На Гуцульщині господині досі вірять, якою вийшла паска – такою буде і наступний рік.

Щодо писанок, то за народними повір’ями, вони є джерелом родючості землі, а також бережуть від всіляких неприємностей і захищають від стихійного лиха.

А от у передвеликодню, Страсну п’ятницю веселитись і готуватися до свята не можна – це день скорботи. Також це – найсуворіший день посту.

У суботу ж головною подією є сходження Благодатного вогню в Єрусалимі. Щороку весь християнський світ очікує цієї події. Існує повір’я про кінець днів, який настане, якщо Божественний вогонь не буде посланий людству.

Чортів замуровують у стіни

Святкувати Воскресіння Христа в нас починають в ніч з суботи на неділю. У церквах починаються богослужіння. До речі, за легендою, як тільки вдарить перший дзвін, біси негайно сиплються з дзвіниці на землю. Всіх чортів замуровують у церковні стіни, звідки вони вже не можуть вирватися.

Також подекуди на Прикарпатті збережена традиція запалювати у великодню ніч великі вогнища, які символізують перемогу Христа над темрявою язичницьких часів.

Після святкової літургії священики в храмах проголошують «Христос Воскрес!», а віряни відповідають: «Воістину воскрес!». Опісля отець освячує пасхальні кошики, благословляючи віруючих після тривалого посту знову їсти скоромне.

Та на цьому великодня обрядовість не закінчується. Наприклад, у нашій сім’ї досі збереглася традиція вмиватися писанками перед сніданком. Тобто коли ми приходимо з церкви, то наливаємо в миску води, кладемо туди писанку з червоним тлом, коралі та гроші (копійки). Після кожного вмивання вода міняється на чисту. Якщо ж у хаті є дів­чина на виданні, то першою вмивається вона, а в кінці вона ж забирає писанки, щоб бути такою ж гарною і рум’яною.

Після такого вмивання вода вважається теж свяченою, тому її не можна виливати будь-де, а лише під квіти або фруктові дерева.

Сам великодній сніданок розпочинається молитвою. Потім голова сім’ї бере свячене яйце і ділить його на всіх присутніх за столом. Кожен мовчки з’їдає свою частину, а далі смакує паскою та іншими стравами. А залишки святкового сніданку віддають худобі, аби задобрити. Викидати свячену їжу категорично заборонено.

Збираємо кошик

А тепер трохи прози. Поговоримо про те, скільки нині обійдеться великодній кошик.

Паска – найважливіша з усіх великодніх страв. Якщо ґаздині будуть пекти самостійно, то на інгредієнти доведеться витратити мінімум 120 грн. У магазині, звісно, можна купити менше й дешевше, бо все залежить від складників. Але то зовсім інший підхід до свята.

Далі до кошика кладуть масло і сир. Цьогоріч кілограм вершкового масла коштує в середньому 140 грн. Приблизно в такій ціновій категорії і твердий сир.

Шинка й ковбаса обійдуться теж не дешево. Кілограм домашньої ковбаси коштує 190-216 грн, буженина – 177-200 грн за кілограм, а кілограм сала вартує 63-105 грн. Лоток з десяти яєць можна купити за 27 грн. А от найдешевшим інгредієнтом великоднього кошика є хрін – пару корінчиків можна купити за 12 грн.

Якщо ж ви хочете покласти до кошика фрукти та овочі, то врахуйте, що помідори коштують в середньому 50 грн, огірки – 60 грн, а яблука та апельсини – 25 грн.

Звісно, дешевше великодній кошик обій­деться тим, хто має в господарстві корову і курей. Ще дешевше – тим, хто заколов порося до свят і має власну ковбасу.

Та перед тим, як рахувати гроші, варто пам’ятати, що перш за все на Великдень прийнято ділитися та допомагати одне одному. А найголовніше правило – провести це свято в колі найрідніших людей.

Великодні прикмети

Якщо сонце грає – до гарного врожаю і червоного літа.

Мороз чи грім на перший день Великодня – до багатого врожаю льону.

Дощ на Великдень – останній весняний місяць буде дощовим.

Якщо на Великдень ніч зоряна, кури добре нестимуться.

Похмура ніч – до гарного удою.

Тепло на Різдво – холодно на Пасху.

Як на Пасху задощить, то шість тижнів моросить.

Дощ на Пасху – комори повні.

Як на Пасху дощ, то й пшениця колосиста (зернова), і зима – з борошном.

На Великдень повинна бути така сама погода, що й на Благовіщення.

Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

Якщо на другий день Великодня ясна погода – літо буде мокре, якщо хмарна – літо буде сухе.

Якщо у вівторок після Великодня ясно – літо буде дощовим.

Як на Великдень удень спить господар, то виляже пшениця, а як спить господиня, то виляже льон.

Гроза на Великдень – до пізньої й сухої осені.

До Великодня зійшов весь сніг – на гарний урожай.

На Великдень небо похмуре – літо буде холодним і хмарним.

Зоряна ніч на Великдень – до заморозків.

Якщо під час богослужіння згасла свічка – до нещастя.

Проспати ранкову службу – до невдачі.

Народжена на Великдень опівдні дитина має велику долю.

Побачити великодній світанок – до успіху в справах.

Почути стукіт дятла на Великдень – буде власний будинок.

Якщо на пасхальному тижні вдарила лікоть – милий згадав.

Якщо губи сверблять – не минути поцілунку, а якщо брови – побачишся з коханим.

Хліб буде рости так швидко, як біжить додому з паскою господар.

Шматочок паски впав зі святкового столу – до багатства і грошей.

В ніч Великодня приснився померлий родич – сім’я буде здорова.

Молода сім’я почула зозулю – на поповнен­ня, а якщо птицю почула незаміжня дівчина – буде сватання.


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу ifnews.org.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: IfNews   136